Визначення розміру шкоди та порядок її відшкодування

Визначення розміру шкоди, заподіяної власнику або упов-новаженому ним органу, залежить від ступеня вини заподіювача шкоди, характеру виробничої діяльності підприємства.

Розмір шкоди, заподіяної підприємству, установі, організа-ції, визначається у відповідності до ст. 135-3 КЗпП за фактични-ми втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, вихо-дячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінно-стей з урахуванням ступеня зносу. Вартість майна визначається на день виявлення шкоди, а в разі зміни цін застосовуються ціни, які діяли в день прийняття рішення про відшкодування.

Ст. 135-3 КЗпП України передбачає можливість кратно-го обчислення розміру шкоди, заподіяної підприємству роз-краданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір. Кратний розмір обчислення застосовується при спри-чиненні шкоди при роботах з дорогоцінними металами, іно-земною валютою, крадіжкою і недостачею м'яса та м'ясопро-дуктів, втратою бібліотечних книг, музейних експонатів, інших цінностей згідно з Законом України "Про визначення роз-мірів збитків, завданих підприємству, установі, організації роз-краданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" від 6 червня 1995 p. (Відомості Верховної Ради Україні. — 1995. — №22. — Ст. 173) і затвердженим постано-вою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 p. Поряд-ком визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1996 p. №1009, від 20 січня 1997 p. №34 і від 15 грудня 1997 p. №1402) (Кодекс законів про працю Украї-ни з постатейними матеріалами // Бюлетень законодав-ства і юридичної практики України. — 1997. —№11—12. — С. 546-547).

Відшкодування шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середньомісячного заробітку, провадиться за роз-порядженням власника або уповноваженим ним органом, ке-рівниками підприємств, установ, організацій та їх заступни-ками — за розпорядженням вищестоячого в порядку підлег-лості органу шляхом відрахування із заробітної плати пра-цівника. Таке розпорядження має бути зроблено не пізніше 2 тижнів від дня виявлення шкоди і звернено до виконання не раніше 7 днів від дня повідомлення про це працівника. Якщо працівник не згодний з відрахуванням або його розмі-ром, трудовий спір за його заявою розглядається в КТС, а у разі незгоди з рішенням КТС — в суді. Працівник має пра-во відразу звернутися до суду.

У інших випадках відшкодування шкоди провадиться шляхом подання власником позову до районного (міського) суду. Такий позов може бути подано протягом одного року з дня виявлення заподіяної шкоди, а днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власникові стало відомо про на-явність шкоди. Днем виявлення шкоди, встановленої в ре-зультаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприєм-ства є день підписання відповідного акта або висновку.

Суд при визначенні розміру відшкодування враховує форму вини і конкретні обставини, за яких було заподіяно шкоду. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 p. №14 передбачено, що зменшення розміру шкоди допустиме лише у виняткових випадках, коли підтверджено наявність конкретних обставин, які перешкоджали працівникові належним чином виконувати покладені на нього обов'язки (наприклад, відсутність нормальних умов збері-гання матеріальних цінностей, неналежна організація праці).

Зниження розміру відшкодування не допускається, якщо шкоду заподіяно злочинними діями працівника, скоєними з корисливою метою.

Розмір шкоди, заподіяної з вини декількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і меж матеріальної відповідальності. Солідарна мате-ріальна відповідальність застосовується лише за умови вста-новлення судом, що шкода підприємству, установі, організації заподіяна спільними умисними діями декількох працівників або працівника та інших осіб.