Курсова робота

на тему:

Профспілки як суб’єкти трудового права

Зміст

Вступ

Розділ І. Нормативно-правовий статус профспілок

1.1. Профспілкові органи як суб’єкти трудового права

1.2. Нормативний аналіз статусу профспілок у сфері трудових відносин

1.3. Основні принципи діяльності профспілок.

Розділ ІІ. Юридична характеристика профспілкових органів

2.1. Правове положення профспілок у сфері праці.

2.2. Функції та форми участі профспілкових органів у галузі соціального захисту.

Розділ ІІІ. Практичне значення інших аспектів діяльності профспілок

3.1. Особливості діяльності профспілок в умовах переходу до ринкової економіки.

3.2. Профспілки, як один з гарантів розвитку середнього і малого бізнесу.

3.3. Сила та слабкість профспілок як показник ефективності соціального захисту працівників.

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Мета написання даної теми полягає в досконалому законодавчому дослідженні всіх понять, що стосуються профспілок, їх поняття, функції та сфери діяльності.

Актуальність даної теми складає комплекс узагальнених структурних елементів діяльності профспілкових органів та їх значення для розвитку трудових відносин зокрема.

Об’єктом характеристики є ті напрямки діяльності, на які націлені профспілкові органи та комітеті при вступі в трудові відносини тощо.

Отож, розпочинаючи характеристику, я хотів би перш за все відзначити, що ситуацію, яка склалась на сьогоднішній день на ринку праці України можна назвати умовно задовільною. Велика кількість трудових суперечок і страйків, визначаються насамперед економічними факторами зростанням інфляційних процесів, недосконалістю організації оплати праці більшій половині галузей народного господарства. Але причини такого стану справ нерідко криються і в позаекономічних факторах, що безсумнівно впливають на рівень соціальної захищеності працюючих.

Соціологічні дослідження показали, що крім низького рівня оплати праці причинами численних трудових суперечок в Україні є затримки з виплатою заробітної плати, наприклад в Київській області станом на 1.01. 2004 року така заборгованість становить 34,8 млн, грн. Мають місце також численні порушення трудового законодавства, зв'язані з необґрунтованими відмовами в прийомі на роботу, незаконними звільненнями працюючих. Порушується законодавство про індексацію заробітної плати, з метою запобігання масових вивільнень працівників практикуються “змушені” відпустки без збереження заробітної плати, що суперечить трудовому законодавству. Одним із таких прикладів стала ситуація , яка склалась на Білоцерківському шинному заводі СП ВАТ “Росава “в 2003 році, коли 2000 працівників були змушені піти в таку відпустку на 3 місяці.

Всі ці фактори не могли не торкнутись профспілкового руху. Перехід до ринкової економіки, різноманіття форм власності, жадають від професійних союзів пошуку інших форм і методів роботи, переосмислення пріоритетних напрямків діяльності, удосконалювання організаційної структури.

В даний час у профспілках України йдуть складні процеси пристосування. І якщо на великих підприємствах профспілкові організації мають визначений досвід роботи з захисту прав і інтересів своїх членів, а також володіють для цього засобами, то колективи малих підприємств, такими можливостями не володіють. Найчастіше працівники малих приватних підприємств не знають своїх прав і, як наслідок, їх права попираються роботодавцями. Більш того, власники не зацікавлені в створенні профспілкового органа на своїх підприємствах.

Отже взявши до уваги всю важливість вище сказаного, я вирішив написати роботу, яка являє собою спробу осмислення і аналізу відносин, що складаються в сфері діяльності профспілкових організацій по захисту законних прав і інтересів працюючих, визначення ролі профспілок по підвищенню ефективності функціонування профспілкових органів.

Тепер я хотів би перейти конкретно до визначення поняття профспілок та їх правової діяльності.

Розділ І. Нормативно-правовий статус профспілок

1.1. Профспілкові органи як суб’єкти трудового права

Відповідно до трудового законодавства, я хотів би зазначити, що в сучасних умовах профспілки являють собою добровільні незалежні громадські організації, що об’єднують працівників, зв'язаних загальними інтересами по роду їхньої діяльності як виробничої, так і в соціальній сфері. Своїм головним завданням профспілки всіх напрямків ставлять захист прав і законних інтересів працюючих, установлення соціальної справедливості, ефективної і гуманної економіки.

Відзначимо, що в даний час основні господарські суб'єкти це дрібні організації, а профкоми можуть створюватися, якщо в організації більш як 15 членів профспілки.

Профспілки розглядаються в якості специфічних суб’єктів правової діяльності. Їхній статус (правове положення) визначено законодавством, що встановлює права - і дієздатність профспілок, основні (статутні) права і обов’язки, а також гарантії їхнього здійснення.

Разом з тим у рамках загального правового становища профспілок законодавство виходить, з одного боку, з існування принципу плюралізму в організації і діяльності профспілок, а з іншого боку - регламентує статус окремих рівнів органів профспілкової системи, зокрема, профкомів підприємств (організацій), галузевих і регіональних профспілкових органів.

Державний курс на роздержавлення і приватизацію підприємств ставлять, як основну функцію профспілок України - захист інтересів людей праці. При цьому оптимальним методом реалізації захисної функції стає організація правового соціального партнерства - цивілізованої форми взаємин між профспілками, підприємцями (роботодавцями) і урядовими структурами. Діапазон партнерської діяльності профспілок може бути різним залежно від конкретної ситуації - від прямого соціального протистояння своїм партнерам до конструктивної взаємодії з ними.

Крім головної - захисної функції - профспілки виконують і інші функції, частина яких безпосередньо випливає з їх цілей, а інші - делеговані у свій час профспілкам державною.

Сучасне законодавство України, з огляду на характер виконуваних профспілками функцій, найбільший акцент робить на розвиток їхнього правового статусу як суб'єкта трудового права, тому, що саме ця роль найбільше торкається регулювання сфери найманої праці.

Важливо відзначити, що правовий статус профспілок як суб’єктів трудового права визначається стосовно їхніх органів, а не організацій. Ці органи, і насамперед профкоми організацій, визнаються законними представниками прав і інтересів найманих працівників. У тих суспільних відносинах, де профком виступає як суб'єкт трудового права, він