- по-третє, юридичні обов'язки профспілок полягають у необхідності реалізації наданих їм прав. Інакше вони не зможуть захистити працівників;

по-четверте, виконання такого роду обов'язків забезпечується, насамперед, силою суспільного, морального (внутрішньопрофспілкового) впливу.

Профспілки як громадська організація не відповідають перед державою за реалізацію своїх прав і обов'язків (Виключенням є майнова відповідальність в суді за проведення страйку, визнаного судом незаконним.) Але тут юридична відповідальність, випливає з порушення норм трудового законодавства, носить усе-таки цивільно-правовий характер). Держава впливає на здійснення профспілками їх прав та обов'язків шляхом сприяння реалізації наданих їм прав, створення гарантій для їхньої успішної діяльності.

До юридичної (дисциплінарної) відповідальності можуть бути притягнуті звільнені від основної роботи в організації працівники профспілкових органів, винні в тім, що права профспілок не здійснюються. Юридична відповідальність таких осіб настає за поданням профспілкових органів як роботодавців.

Права і обов'язки профспілок ,як особлива категорія містять одночасно юридичну можливість і зобов’язання. У нормативних правових актах містяться права, а не вимоги до профспілок. Права здобувають ознаки обов'язків у силу потреби в їх здійсненні. У них закладена соціальна необхідність. Тому що без надання права не може бути зобов'язання для його реалізації, виправдане використання терміна “права профспілок”, припускаючи під цим як власне права, так і єдину категорію прав-обов'язків.

Концепція нерозривності прав і обов'язків профспілок має практичне значення: якщо здійснення прав залежить від волі суб'єкта, то юридичні обов'язки треба завжди виконувати. Отже, при наявності відповідної ситуації профспілки повинні використовувати надані їм права.

2.2. Функції та форми участі профспілкових органів у галузі соціального захисту

Згідно з Конституцією України громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх тру-дових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, які об'єднують гро-мадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх про-фесійної діяльності. Профспілки створюються без поперед-нього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі профе-сійні спілки мають рівні права [1, ст. 36].

Згідно із Законом "Про професійні спілки, їх права і гаран-тії діяльності" професійна спілка визначається як добровільна, неприбуткова громадська організація, яка об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання) (ст. 1). Метою діяльності профспілок є представництво, здійснення та захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки (ст. 2). Забороняється будь-яке обмежен-ня прав чи встановлення переваг при укладанні, зміні або припиненні трудового договору в зв'язку з належністю або неналежністю до профспілок чи певної профспілки, вступом до неї або виходом із неї.

Профспілки у своїй діяльності незалежні від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, ро-ботодавців, інших громадянських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Приналежність або неприналежність до профспілок не спричиняє яких-небудь обмежень трудових, соціально-еконо-мічних, політичних, особистих прав і свобод громадян, гаран-тованих Конституцією України й іншими нормативно-пра-вовими актами України.

Профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів, які приймаються з'їздами, конференціями, установ-чими або загальними зборами членів профспілки відповід-ного рівня і не повинні суперечити законодавству України [11, с. 471-472].

Легалізація (офіційне визнання) профспілок, їх об'єднань є обов'язковою та здійснюється шляхом їх реєстрації.

Заслуговує бути виділеним принципове положення про те, що у питаннях колективних інтересів працівників проф-спілки здійснюють представництво та захист інтересів праців-ників незалежно від їх членства у профспілках.

Забороняється обумовлювати прийняття громадян на роботу або службу, просування по роботі, оплату праці, а також звільнення з роботи або служби залежністю від член-ства в профспілках.

Це положення виявляється, зокрема, в тому, що умови колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи є вони членами проф-спілки, і є обов'язковими як для власника, так і для праців-ників підприємства (ст. 9 Закону України "Про колективні договори і угоди").

У питаннях індивідуальних прав й інтересів профспілки здійснюють представництво і захист своїх членів у порядку, передбаченому законодавством. Наприклад, КЗпП дозволяє здійснити звільнення з ініціативи власника без попередньої згоди профспілкового органу працівника, який не є членом профспілки, діючої на підприємстві [2, ст. 43-1].

Основним завданням профспілок є представництво і за-хист інтересів працівників перед власником. Виходячи з цих задач, основними функціями діяльності профспілок висту-пають захисна і представницька, які доповнюються кон-трольними повноваженнями за додержанням законодавства про працю, які було збережено у новому законі.

Права профспілок класифікуються за наступними гру-пами: права щодо встановлення на виробничому, регіональ-ному, галузевому, державному рівнях колективних умов праці; права в галузі застосування чинного законодавства про пра-цю; права щодо контролю за додержанням трудового законо-давства. Так, профспілкові органи виступають від імені тру-дового колективу при укладенні колективного договору на підприємстві; об'єднання профспілок є стороною Генераль-ної, регіональної, галузевої угоди, має право на ведення колек-тивних переговорів з роботодавцями та їхніми об'єднаннями; здійснюють контроль за дотриманням колективного догово-ру; дають згоду на звільнення працівників з ініціативи влас-ника. Роботодавець зобов'язаний узгодити з профкомом пра-вила внутрішнього трудового розпорядку, який у подальшо-му підлягає затвердженню трудовим колективом. З профко-мом підприємства мають бути також узгоджені графіки змінності, відпусток, введення підсумованого обліку робочо-го часу. Для залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні дні власник зобов'язаний отримати згоду профкому; умови оплати праці на підприємствах, де не укла-дається колективний договір, власник зобов'язаний погоди-ти з профспілковим органом; заходи заохочення застосову-ються власником спільно або за погодженням з профкомом. Законодавство містить й інші права профспілок у сфері тру-дових відносин, а також додаткові гарантії для виборних профспілкових