керівних органів. По-друге, профспілки України ще не проявили свій потенціал і можливості у боротьбі за інтереси працівників. Так, за даними Інституту соціології НАН України традиційним профспілкам у 1997 р. не довіряли 53,5% опитаних, що на 6,2% більше, ніж у 1994 p., новим профспілкам у 1997 р. не довіряли 51,8%8. По-третє, якщо політичні партії, що спираються на профспілки, хочуть домогтися успіху на виборах, то вони повинні виражати інтереси не тільки певної частини електорату, як це було традиційно, а всього суспільства. Вплив профспілок буде зростати в міру того, як їм вдасться справитися з функцією захисту прав і свобод громадян. На мій погляд, саме дані чинники стали причиною невдачі Всеукраїнської партії трудящих, створеної профспілками. Результат — всього 0,8% голосів виборців, при цьому в жодному з регіонів не вдалося одержати навіть 2%. Виборчий блок «Трудова Україна», у який увійшли профспілки працівників вугільної промисловості, одержав 3,1% голосів завдяки підтримці вугільних регіонів (Донецької, Луган-ської і Кіровоградської областей), виборці яких віддали «Трудовій Україні» 4% своїх голосів.
Зазначені фактори значною мірою послабляють позиції профспілок як суб'єкта соціаль-ного партнерства в Україні.
Як вважають деякі дослідники, в умовах демократії і плюралізму важливо недопущення монополізації профспілками права бути представниками інтересів працівників, тому що вони (при всій їхній важливості) є лише посередниками, а основна відповідальність за виконання умов колективного договору повинна бути покладена на трудовий колектив як головного виконавця10. Таке розуміння функцій профспілок уявляється дещо спрощеним. Адже названий договір замислювався як інститут соціального захисту працівників на підприємстві від сваволі роботодавця, а не як механізм контролю за діяльністю працівника. А інтереси і права останніх можуть найкраще захищати саме профспілкові організації, звичайно, у тому разі, якщо вони мають самостійність і користуються достатнім авторитетом. У розглянутому контексті повинно йтися, швидше, про протилежний аспект — посилення ролі Федерації профспілок України як інституту, покликаного захищати працівників найманої праці [4, с. 22-24].
На мій погляд, новий Закон України про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності значно підсилює позиції профспілок як повноважних представників працівників і захисників їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів. Важливим є законодавче закріплення незалежності профспілок від органів державної влади і органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій.
Незалежність профспілок розширює їх можливості впливати на соціальну політику. Так, відповідно до Закону профспілки, їх об'єднання беруть участь у визначенні головних критеріїв життєвого рівня, прожиткового мінімуму, а також мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій, соціальних виплат, політики ціноутворення, розробленні соціальних програм, спрямованих на створення умов, які забезпечують гідне життя і вільний розвиток людини та її соціальний захист [3, ст. 23].
Ряд норм нового Закону підвищує роль профспілок як соціального партнера
Таким чином, оцінюючи законодавство України про профспілки, можна твердити, що його основною метою є підвищення авторитету профспілок як інституту соціального і правового захисту працівників у нових соціально-економічних і політичних умовах.
Висновки
Отже, після вище проаналізованого мною матеріалу, я б хотів зробити короткі висновки по даній темі курсової роботи.
По-перше, викликає тривогу той факт, що більшості наших співгромадян невідомі тонкості економічної політики, конституційних перетворень і т.д. Але зате на багатьох заводах і фабриках, у будь якому місті і на селі запитують, чому місяцями не платять зарплату, чому підприємство, яке випускає потрібну людям продукцію, зупиняється, чому держава не може захистити не тільки приватну власність, не тільки державну власність, що залишилася, але і саме життя громадян.
По-друге, на мою думку, на цьому явно несприятливому для роботи профспілок економічному і соціальному просторі особливо гостро стоїть питання про шляхи подальшого розвитку профспілкового руху в Україні, як одного з найбільших осередків працівників найманої праці в СНД.
Налагодження і зміцнення на новій основі міжнародних економічних зв'язків України робить необхідним установлення міцних зв'язків українських профспілок із профцентрами промислово розвинутих держав, розвитком контактів з Європейської конфедерацією профспілок, Міжнародною конфедерацією вільних профсоюзів, іншими міжнародними профспілковими організаціями. Кінцевим результатом такої взаємодії могло б стати повне членство в цих організаціях в інтересах єдності і міжнародної солідарності.
Професійні спілки беруть активну участь у роботі Міжнародної Організації праці.
Отже досить важливим є створення на базі закордонного досвіду
єдиного банку даних по соціально-економічних питаннях, а також системи поширення даної інформації в профрух України.
Крім того, незважаючи на деякі позитивні результати, досягнуті у своїй діяльності профспілками і, зокрема , Білоцерківським міськкомом профспілки працівників середнього і малого бізнесу, вкрай важливо, щоб держава розробила і прийняла програму підтримки діяльності професійних союзів, як це робиться в деяких розвитих країнах, наприклад у Швеції.
Так, профспілка будівельників Швеції - найбільша у країні. Вона
поєднує 160 тисяч членів (90 відсотків будівельників країни). 120 тисяч членів працює, 40 тисяч – пенсіонери 5 відсотків коштів , що знаходяться в касі по безробіттю профспілка одержує від держави. З цієї суми велика частина грошей витрачається на видання свого журналу, на пенсійний фонд і фонд страхування.
У перспективі роль профспілок буде неухильно зростати.
Тому що, як ми змогли переконатися, профспілки залишаються чи ледве не єдиним органом, що стоїть на захисті прав і інтересів працюючих. Єдине, що профспілкам необхідно уточнити свої завдання і задачі, удосконалювати методи роботи. Але починати треба не з чистої сторінки. Необхідно вивчати і брати до уваги уроки, пройдені профспілками інших країн світу, розвивати вже наявні в кожній членській організації паростки нового.
Профспілковий рух у України в теперішніх умовах тільки складається.