Генеральний прокурор приймає рішення по скарзі в 10-денний строк, а в разі проведення перевірки — не пізніше одного місяця з дня її надходження. Про прийняте рішення повідомляється працівнику, який звернувся зі скаргою.

Відповідно до ст. 16 Дисциплінарного статуту рішення Президента України та Генерального прокурора України про позбавлення класного чину, наказ Генерального проку-рора про застосування дисциплінарних стягнень або відмова у поновленні на роботі прокурорсько-слідчих працівників, звільнених прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва та прирівняними до них прокурорами, можуть бути оскаржені до Верховного Суду України в місяч-ний строк.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про статус судів" рішення кваліфікаційної комісії суддів, загальних судів Ав-тономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севасто-поля, арбітражних та військових судів, може бути оскарже-но до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протя-гом 10 днів з дня вручення копії рішення комісії. Кваліфі-каційна комісія судів розглядає дисциплінарну справу в 10-денний строк з дня порушення дисциплінарного порушення. Розгляд дисциплінарної справи проводиться тільки в ме-жах обвинувачення, викладеного у постанові (рішенні) про порушення дисциплінарного провадження.

Згідно із Законом України "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 p. Вища рада юстиції розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судів спеціалізованих, апеляційних та місцевих судів, а та-кож прокурорів не пізніше 1 місяця з дня їх надходження, а в разі додаткової перевірки обставин та матеріалів справи — не пізніше 3 місяців з дня надходження скарги (ст. 45 Закону).

Щодо порядку розгляду трудових спорів, встановленого ст. 14 Дисциплінарного статуту прокуратури України та ст. 45 Закону України "Про Вищу раду юстиції", то, на нашу думку, з урахуванням положень статей 55, 124 Конституції досудовий порядок не виключає можливості подальшого звер-нення працівників до суду.

Інші індивідуальні спори окремих категорій працівників, зазначених у ст. 222 КЗпП, вирішуються в загальному порядку.

ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ КОЛЕКТИВНИХ ТРУДОВИХ СПОРІВ

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок вирі-шення колективних трудових спорів (конфліктів)" від 3 берез-ня 1998 p. колективний трудовий спір (конфлікт) — це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудо-вих відносин, щодо:

а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;

б) укладення чи зміни колективного договору, угоди;

в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

г) невиконання вимог законодавства про працю. Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здій-снюється з питань, передбачених:—

пунктами "а" і "б" ст. 2 Закону, примирною комісією, а у разі неприйняття рішення у строки, встановлені ст. 9 Зако-ну, — трудовим арбітражем;—

пунктами "в" і "г" ст. 2 Закону, — трудовим арбіт-ражем.

Примирна комісія — це орган, призначений для вироб-лення рішення, що може задовольнити сторони колективно-го трудового спору (конфлікту), та який складається із пред-ставників сторін ч. 1 ст. 8 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)". Відповідно до статей 7—10, 13, 14 Закону розроблено і за-тверджено наказом Національної служби посередництва і примирення (далі — НСПП) від 4 травня 1999 p. №36 Положення про примирну комісію, яким визначено порядок утво-рення примірної комісії; порядок розгляду колективного тру-дового спору (конфлікту) та прийняття рішення; статус члена примірної комісії, його права.

Примирна комісія утворюється за ініціативою однієї із сторін на виробничому рівні — у 3-денний, на галузевому чи територіальному рівні — у 5-денний, на національному рівні — у 10-денний строк з моменту виникнення колектив-ного трудового спору (конфлікту) з однакової кількості пред-ставників сторін.

Порядок визначення представників до примирної комісії визначається кожною із сторін колективного трудового спору (конфлікту) самостійно.

Колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються виробничою примирною комісією у 5-денний, галузевою та те-риторіальною примирними комісіями — у 10-денний, при-мирною комісією на національному рівні — у 15-денний строк з моменту утворення комісій. За угодою сторін ці строки можуть бути продовжені.

Рішення примирної комісії оформляється протоколом та має для сторін обов'язкову силу і виконується в порядку і в строки, які встановлені цим рішенням.

Після прийняття рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) примирна комісія припиняє свою роботу.

У вирішенні колективних трудових спорів можуть брати участь незалежні посередники. Незалежний посередник — визначена за спільним вибором сторін особа, яка сприяє вста-новленню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, бере участь у виробленні примирною комісією взаємоприй-нятного рішення (ст. 10 Закону). Наказом Національної служ-би посередництва і примирення від 11 листопада 1999 p. №106 затверджено „Положення про посередника”, яке закріплює умо-ви і порядок добору посередників, набуття та-припинення повноважень; порядок залучення посередників; порядок за-лучення посередника до участі у примирних процедурах; його права, обов'язки, кваліфікаційні вимоги до посередни-ка, відповідальність. НСПП буде укладено Список посеред-ників в Україні з метою забезпечення сторін колективних трудових спорів, конфліктів інформацією про посередників.

Трудовий арбітраж — це орган, який складається із за-лучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб і прий-має рішення по суті трудового спору (конфлікту).

Трудовий арбітраж утворюється з ініціативи однієї із сторін або незалежного посередника у 3-денний строк у разі:—

неприйняття примирною комісією погодженого рішен-ня щодо вирішення колективного трудового спору (конфлік-ту) про встановлення нових або зміну існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, а також про укладення чи зміну колективного договору, угоди;—

виникнення колективного трудового спору (конфлікту) про виконання колективного договору, угоди