КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична,
соціальна, правова держава.
Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її
територію.

Україна є унітарною державою.

Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і
недоторканною.

Стаття 5. Україна є республікою.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є
народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної
влади та органи місцевого самоврядування. ( Офіційне тлумачення
положення частини другої статті 5 див. в Рішенні Конституційного
Суду N 6-рп/2005 ( ) від 05.10.2005 )

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні
належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її
органами або посадовими особами. ( Офіційне тлумачення положення
частини третьої статті 5 див. в Рішенні Конституційного Суду
N 6-рп/2005 ( ) від 05.10.2005 )

Ніхто не може узурпувати державну владу. ( Офіційне
тлумачення положення частини четвертої статті 5 див. в Рішенні
Конституційного Суду N 6-рп/2005 ( ) від 05.10.2005 )

Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність,
недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною
цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і
спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною
за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод
людини є головним обов'язком держави.

Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування
української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території
України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і
захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України
та визначається законом.

Стаття 17. Захист суверенітету і територіальної цілісності
України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є
найважливішими функціями держави, справою всього Українського
народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної
цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону
України покладаються на відповідні військові формування та
правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності
яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не
можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з
метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи
перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які
перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших
військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

На території України забороняється створення і функціонування
будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

На території України не допускається розташування іноземних
військових баз.

Стаття 20. Державними символами України є Державний Прапор
України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих
горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням
малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького
законом, що приймається не менш як двома третинами від
конституційного складу Верховної Ради України.

Головним елементом великого Державного Герба України є Знак
Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).

Державний Гімн України - національний гімн на музику М.
Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не
менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради
України.

Опис державних символів України та порядок їх використання
встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами
від конституційного складу Верховної Ради України.

Столицею України є місто Київ.

Стаття 65. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної
цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком
громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Стаття 66. Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі,
культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Стаття 67. Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в
порядку і розмірах, встановлених законом.

Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за
місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за
минулий рік у порядку, встановленому законом.

Стаття 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися
Конституції України та законів України, не посягати на права і
свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Стаття 70. Право голосу на виборах і референдумах мають
громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти
років.

Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом
недієздатними.

Стаття 96. Державний бюджет України затверджується щорічно
Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за
особливих обставин - на інший період.

Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року
подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет
України на наступний рік. Разом із проектом закону подається
доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного
року.

Стаття 103. Президент України обирається громадянами України
на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом
таємного голосування строком на п'ять років.

Президентом України може бути обраний громадянин України,
який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в
Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та
володіє державною мовою.

Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше
ніж два строки підряд.

( Офіційне тлумачення до частини третьої статті 103 див. в Рішенні
Конституційного Суду N 22-рп/2003 ( ) від 25.12.2003 )

Президент України не може мати іншого