Стаття 28. Кадровий резерв державної служби

У державних органах створюється кадровий резерв для зайняття
посад державних службовців, а також для просування по службі.

Кадровий резерв формується із:

спеціалістів місцевого та регіонального самоврядування,
виробничої, соціально-культурної, наукової та інших сфер, а також
випускників навчальних закладів відповідного профілю;

державних службовців, які підвищили кваліфікацію або пройшли
стажування та рекомендовані для просування на більш високі посади.

Порядок формування і організація роботи з кадровим резервом
регулюються Положенням про кадровий резерв державної служби
( ), яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 27. Просування по службі

Просування по службі державного службовця здійснюється шляхом
зайняття більш високої посади на конкурсній основі, крім випадків,
коли інше встановлено законами України та Кабінетом Міністрів
України, або шляхом присвоєння державному службовцю більш високого
рангу.

Державний службовець має право брати участь у конкурсі на
заміщення вакантної посади. Переважне право на просування по
службі мають державні службовці, які досягли найкращих
результатів у роботі, виявляють ініціативність, постійно
підвищують свій професійний рівень та зараховані до кадрового
резерву.

Стаття 15. Прийняття на державну службу

Прийняття на державну службу на посади третьої - сьомої
категорій, передбачених статтею 25 цього Закону, здійснюється на
конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами
України.

Порядок проведення конкурсу для вступу на державну службу
регулюється Положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів
України.

Дані про вакансії посад державних службовців підлягають
публікації та поширенню через засоби масової інформації не пізніш
як за один місяць до проведення конкурсу.

Забороняється вимагати від кандидатів на державну службу
відомості та документи, подання яких не передбачено законодавством
України.

Президент України, Голова Верховної Ради України, члени Уряду
України, глави місцевих державних адміністрацій мають право
самостійно добирати та приймати осіб на посади своїх помічників,
керівників прес-служб, радників і секретарів згідно з штатним
розписом і категорією, що відповідає посаді (патронатна служба).
Порядок перебування на державній службі таких осіб установлюється
відповідними органами ( ).

Стаття 18. Випробування при прийнятті на державну службу

При прийнятті на державну службу може встановлюватися
випробування терміном до шести місяців.

Стаття 19. Стажування державних службовців

З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного
рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного
службовця, може проводитися стажування у відповідному державному
органі терміном до двох місяців із збереженням заробітної плати за
основним місцем роботи.

Стаття 17. Присяга державних службовців

Громадяни України, які вперше зараховуються на державну
службу, приймають Присягу такого змісту:

"Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто
присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо
дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у
життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні
інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного
службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".

Державний службовець підписує текст Присяги, який
зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться
запис у трудовій книжці.

Стаття 14. Особливості дисциплінарної відповідальності
державних службовців

Дисциплінарні стягнення застосовуються до державного
службовця за невиконання чи неналежне виконання службових
обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень,
пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок,
який порочить його як державного службовця або дискредитує
державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених
чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися
такі заходи дисциплінарного впливу:

попередження про неповну службову відповідність;

затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у
призначенні на вищу посаду.

Стаття 11. Основні права державних службовців

Державні службовці мають право:

користуватися правами і свободами, які гарантуються
громадянам України Конституцією і законами України;

брати участь у розгляді питань і прийнятті в межах своїх
повноважень рішень;

одержувати від державних органів, підприємств, установ і
організацій, органів місцевого та регіонального самоврядування
необхідну інформацію з питань, що належать до їх компетенції;

на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе
ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;

вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу
службових повноважень за посадою службовця;

на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу,
який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи;

безперешкодно ознайомлюватись з матеріалами, що стосуються
проходження ним державної служби, в необхідних випадках давати
особисті пояснення;

на просування по службі з урахуванням кваліфікації та
здібностей, сумлінного виконання своїх службових обов'язків,
участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії;

вимагати службового розслідування з метою зняття
безпідставних, на думку службовця, звинувачень або підозри;

на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи
умови праці;

на соціальний і правовий захист відповідно до його статусу;

захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих
державних органах та у судовому порядку.

Конкретні обов'язки та права державних службовців
визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і
відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що
затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах
закону та їх компетенції.

Стаття 12. Обмеження, пов'язані з прийняттям
на державну службу

Не можуть бути обраними або призначеними на посаду в
державному органі та його апараті особи, які:

визнані