Реферат - Поняття юридичної особи
16

учасники (засновники) розробляють установчі доку-менти, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо за-коном не передбачено інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Тобто установчий договір не вважається більше установчим документом для товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та акціонерного товариства, на відміну від положень, що встановлені Законом України «Про гос-подарські товариства». Єдиним установчим документом для зазначених видів господарських товариств є тільки статут, що, безпе-
речно, є позитивною зміною, адже у разі зміни учасників товариства відпадає необхід-ність внесення змін до установчого договору, метою якого є врегулювання діяльності по ство-ренню господарського товариства.
Статтею 104 ЦК встановлено: юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам — правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Так, порівняно з ЦК УРСР 1963 p., який передбачав такі форми припинення юридичних осіб, як реорганізація і ліквідація, новий Цивільний кодекс не використовує терміна «реорганізація». Про примусову реорганізацію юридичної особи йдеться лише у ст. 129 ЦК. Крім того, ст. 37 ЦК УРСР передбачала, що юри-дична особа припиняється у разі реорганізації шляхом злиття, поділу або припинення. Тоді як новий Цивільний кодекс доповнив цей перелік терміном «перетворення». У зв'язку з цим зазна-чимо лише, що питання про те, чи є перетворення припиненням юридичної особи, чи ні, — є дискусійним.
Стаття 105 ЦК зобов'язує учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішен-ня про припинення юридичної особи, негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юри-дична особа перебуває у процесі припинення. Зміни, запропоновані вказаною статтею, також є прогресивними, оскільки мають на меті насамперед захист прав інших осіб, які матимуть змогу дізнатися про припинення, скажімо, контрагента за договором, адже відомості єдиного держав-ного реєстру згідно з ст. 89 ЦК є відкритими для загального ознайомлення.
Новий підхід застосував законодавець порівняно з положеннями ЦК УРСР (ст. 24) до поділу юридичних осіб на види. Так, традиційно юридичні особи класифікувалися залежно від форми власності, на базі якої вони створювалися. За такими ознаками юридичні особи поділя-лися на державні, приватні, колективні, змішані. Як критерій розмежування юридичних осіб на види застосовується також мета їх діяльності. Так, юридичні особи, головною метою діяльності яких є одержання прибутку, вважаються комерційними. Це господарські товариства, виробничі кооперативи, підприємства незалежно від форм власності. Некомерційними юридичними осо-бами визнаються ті, що не мають на меті одержання прибутку і створюються для інших цілей. До некомер-ційних юридичних осіб належать політичні партії, релігійні організації, споживчі кооперативи, фонди та інші. Однак розробники Цивільного кодексу відмовилися від такої кла-сифікації. Натомість застосували поділ на юридичних осіб публічного права і юридичних осіб приватного права.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦК юридичні особи, залежно від порядку їх створення, по-діляються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Для поді-лу юридичних осіб на публічні і приватні юридична наука використовує різні критерії. Відпові-дно до ст. 81 таким критерієм виступає порядок створення. А саме в основі виникнення юриди-чної особи публічного права лежить розпорядчий спосіб, тоді як юридична особа приватного права створюється шляхом вільного волевиявлення фізичних чи юридичних осіб. Зокрема, різна юридична природа актів, на підставі яких створюються зазначені юридичні особи. Статтею 81 визначено, що юридична особа приватного права створюється на підставі установчих докумен-тів відповідно до ст. 87 ЦК (для товариства установчими документами є статут або засновниць-кий договір, для установи — індивідуальний або спільний установчий акт). Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної вла-ди, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Відпові-дно різним є і законодавство, яким регулюється порядок створення таких юридичних осіб: цим Кодексом регулюється порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юри-дичних осіб приватного права, порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публіч-ного права встановлюються Конституцією України та законом. Тобто юридичні особи публіч-ного права створюються незалежно від волі приватних осіб, як правило, для здійснення спеціа-льних функцій (наприклад, міністерства, установи соціальної сфери, культурно-освітянські за-клади). Тоді як юридичні особи приватного права створюються за ініціативою приватних осіб на договірних засадах з метою участі у цивільному обігу. Щодо регулювання цивільно-правових відносин за участю юридичних осіб публічного права (наприклад, коли у міністерства виникає потреба укласти цивільно-правовий договір оренди, купівлі-прода-жу), то діє загаль-ний принцип: публічні юридичні особи, вступаючи у цивільно-правові відносини, діють на рів-них засадах з іншими учасниками.
Новим є не лише закріплений на законодавчому рівні поділ юридичних осіб на юридич-них осіб публічного і приватного права. Принципово відмінними є і запропоновані Цивільним кодексом організаційно-правові форми юридичних осіб. Згідно із ст. 83 ЦК вони можуть ство-рюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Таким чином, перелік організаційно-правових форм юридичних осіб не є вичерпним.
Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають пра-во участі в цьому товаристві. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі. Статтею 84 ЦК визначено, які товариства слід вважати під-
приємницькими. Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одер-жання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6