Реферат - Поняття юридичної особи
16

для цього необхідно провести його реорганізацію.
Крім дозволу створювати господарське товариство однією особою, законодавець перед-бачає встановлення для товариства з обмеженою відповідальністю максимальної кількості уча-сників. А саме відповідно до ст. 141 ЦК максимальна кількість учасників товариства з обмеже-ною відповідальністю встановлюється законом. При перевищенні цієї кількості таке товариство підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а зі спливом цього строку — ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до вста-новленої межі. Слід зазначити, що в інших державах ця кількість коливається від 30 до 50 чле-нів.
Зупинимося ще на деяких суттєвих змінах у правовому становищі таких підприємниць-ких юридичних осіб, як господарські товариства. Зокрема, змінюється порядок формування ста-тутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерного товариства. При-чому аналіз відповідних положень Кодексу приводить до висновку, що всі зміни насамперед мають на меті захист інтересів кредиторів. Так, до сьогодні відсутня була заборона звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутно-го капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до нього. Статтею 52 Закону «Про господарські товариства» встановлюється вимога: кожний з учасників зобов'язаний до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю внести до статутного фонду то-вариства не менше ЗО відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Причому учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі не-виконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установ-чими документами, має сплачувати за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми. Тоді як відповідно до вимог, встановлених ст. 144 ЦК, до моменту державної реєстрації товари-ства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підля-гає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого ро-ку діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголо-сити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства. Очевидно, така зміна має на меті забезпечення інтересів інших учасників цивільного обігу, які вступають у різні ци-вільні відносини з таким товариством, оскільки останнє не зможе діяти протягом тривалого строку з несформованим статутним фондом, однією з основних функцій якого є саме гарантій-на.
З такою метою законодавцем встановлене ще одне обмеження, передбачене ч. 4 ст. 144 ЦК, яке раніше було відсутнє. А саме, якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого стату-тного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо уча-сники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів то-вариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, то-вариство підлягає ліквідації. Подібне обмеження встановлено і для акціонерних товариств (ч. З ст. 155 ЦК).
Суттєва зміна у порядку формування акціонерних товариств стосується процедури роз-міщення акцій. Зокрема, відповідно до ст. 30 Закону «Про господарські товариства» при здійс-ненні відкритої підписки на акції при створенні акціонерного товариства засновники в будь-якому випадку зобов'язані бути держателями акцій на суму не менше 25 відсотків статутного фонду і строком не менше двох років. Тоді як згідно з ч. 2 ст. 155 ЦК при заснуванні акціонер-ного товариства усі його акції мають бути розподілені між засновниками. Відкрита підписка на акції акціонерного товариства не провадиться до повної сплати статутного капіталу.
У Цивільному кодексі з'явилося нове поняття — залежне господарське товариство. А саме відповідно до ст. 118 ЦК господарське товариство (товариство з обмеженою або додатко-вою відпо-
відальністю, акціонерне товариство) є залежним, якщо іншому (головному) господарсь-кому товариству належать двадцять або більше відсотків статутного капіталу товариства з об-меженою або додатковою відповідальністю чи двадцять або більше відсотків простих акцій ак-ціонерного товариства. Причому передбачається обов'язок господарського товариства, яке при-дбало або іншим чином набуло двадцять або більше відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю чи двадцять або більше відсотків простих акцій акціонерного товариства, оприлюднити цю інформацію в порядку, встановленому законом. Як бачимо, залежними можуть бути не всі види господарських товариств, а лише товариства з об-меженою або додатковою відповідальністю та акціонерні товариства. У законодавстві України поняття «залежне господарське товариство» не застосовувалося. Проте подібні визначення ма-ють місце, але у значенні «дочірнє підприємство». Наприклад,, відповідно до Положення про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації, затвердженого Указом Президента України від 11 травня 1994 р. № 224/94, дочірнім підприємством є суб'єкт господарювання, контрольним пакетом акцій якого володіє холдингова компанія. У ньому на-ведено визначення контрольного пакета акцій — це кількість акцій (пай, частка у статутному фонді), яка дає право холдинговій компанії здійснювати фактичний контроль господарюючим суб'єктом. Слід зазначити, що відносини залежності існують також між дочірнім підприємством і материнським у «традиційному» розумінні дочірнього підприємства як підприємства, єдиним засновником якого виступає інше підприємство. Проте визначення дочірнього підприємства у такому розумінні ні Цивільний кодекс, ні Господарський кодекс не містять, але і не встанов-люють вичерпного переліку організаційно-правових форм суб'єктів господарювання. Тому на сьогодні можна говорити про паралельне існування двох форм існування відносин залежності — «залежне господарське товариство» і «дочірнє підприємство» у традиційному розумінні.
В цілому слід

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6