Реферат на тему:

«Фізичні особи засновники . Юридичні особи засновники. Держава засновник. Спеціальні вимоги до засновників.»

Зміст

Фізичні особи-засновники…………………………………………………

Юридичні особи-засновники………………………………………………

Держава-засновник…………………………………………………………

Спеціальні вимоги до засновників…………………………………………

Література…………………………………………………………………....

Фізичні особи-засновники.

Найчастіше засновниками юридич-них осіб виступають саме фізичні особи. Це первинні суб'єкти суспільних відносин, носії природних прав, інтересів та бажань. Відповідно до ст. 24 ЦК фізичною особою є людина. Право-здатність фізичної особи виникає з народженням, дієздатність залежить від віку та інших обставин, прямо передбачених за-коном. Тому постає питання, з якого віку фізична особа вправі бути засновником юридичних осіб?

Щодо малолітніх фізичних осіб у ст. 31 ЦК про їх право на створення юридичних осіб не згадується. Тому можна вважати, що часткової дієздатності для самостійної реалізації цього права недостатньо.

У ЦК, на жаль, відсутня норма про укладення правочинів від імені малолітніх їх законними представниками. Щоб довести це, доводиться користуватися ст. 177 Сімейного кодексу Ук-раїни (СК), за якою батьки управляють майном малолітньої дитини без спеціального на те повноваження. Однак і ця норма не досконала, бо припускає кілька тлумачень з огляду на не-визначеність терміна "управління майном". Разом з тим в прак-тичній площині право батьків та інших законних представників вчиняти правочини від імені малолітньої-особи не заперечу-ється. Батьки "доповнюють" часткову дієздатність своїх дітей і вчиняють правочини від їх імені. Але як бути з правом на створення юридичної особи від імені малолітньої дитини?

Якщо виходити із загальних засад реалізації прав малолітніх, згаданих вище, а також взяти до уваги, що в основі створення приватної юридичної особи є засновницьке волевиявлення правочин, дійдемо висновку, що батьки вправі створити юридич-ну особу від імені своїх малолітніх дітей. Дещо шокуючий висновок. Важко уявити ситуацію, коли батько малолітньої, наприклад дворічної дитини, засновує від її імені приватне підприємство. В реальному житті такого мабуть і не траплялося. Але відкинемо контраргументацію на кшталт "цього не може бути, бо цього не може бути ніколи" і спробуємо проаналізу-вати наведений висновок з позиції чинного законодавства.

Насамперед відзначимо, що прямої норми, яка б регулювала ці відносини, ні ЦК, ні інші закони не містять, а відтак ні дозволу, ні заборони немає. У ст. 242 ЦК зазначено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своєї малолітньої дитини. Ця норма міститься в главі 17 "Представництво", тому на представництво, котре здійснюється батьками, поширюються положення ст. 238. У ній йдеться про правочини, котрі може вчиняти представник. Він може вчиняти правочини, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Встановлені і два обмеження:—

представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє;—

представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, а також щодо інших; осіб, встановлених законом.

Як бачимо, заборон щодо створення від імені малолітніх юридичних осіб, ці норми не містять. Можливі контраргументи. Перший грунтується на припущенні, що заснування юридич-ної особи — це не правочин. Однак логічно цього не довести, адже відповідно до ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спря-мована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Важко заперечити, що заснування — це дія, і що вона спрямована на набуття цивільних (в широкому розумінні, в тому числі і корпоративних) прав та обов'язків між заснов-ником і юридичною особою.

Другий контраргумент: заснування юридичної особи — це особистий правочин. Частково можна погодитися. Це справед-ливо лише щодо тих "юридичних осіб, заснування котрих не пов'язане із майновою участю та майновими інтересами засновника, зокрема щодо непідприємницьких організацій. Заснування та участь громадян у таких організаціях є формою реалізації їх особистих, як правило немайнових інтересів. Тому не допускається заснування таких організацій через представника, зокрема й законного. Представник може бути уповноважений лише підписати установчі та інші документи, вчиняти інші дії, пов'я-зані із створенням юридичної особи, але засновницьке воле-виявлення належить не представникові.

Натомість заснування підприємницьких юридичних осіб є формою реалізації, як правило, майнових інтересів засновників. Заснування пов'язане з формуванням статутного капіталу, з вкладами засновників. Такі правочини є майновими, не осо-бистими, тому допускається їх вчинення і представником.

Серед фахівців поширена думка, що на батьків слід поши-рювати за аналогією вимоги ст. 68 ЦК, котрі встановлюють обмеження для опікуна. Не сперечаючись щодо допустимості такої аналогії, котру я особисто вважаю безпідставною, відзначи-мо, що й тут обмежень щодо заснування від імені підопічного юридичних осіб ми не знайдемо.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 СК батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:—

укладати договори, які підлягають нотаріальному посвід-ченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;—

видавати письмові зобов'язання від імені дитини;—

відмовлятися від майнових прав Дитини. Відповідно до ч. З ст. 17 Закону України від 26 квітня 2001 р. "Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замі-нюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Наведені норми закріплюють особливий порядок укладення договорів (вчинення правочинів) від імені малолітніх і неповно-літніх з метою контролю за їх відповідністю інтересам дитини. Вони не