забороняють батькам жодних дій, але вимагають одержати попередню згоду органу опіки і піклування. Щодо заснування юридичних осіб від імені малолітніх тут теж не зазначено. Навіть якщо широко розтлумачити поняття "вида-вати письмові зобов'язання" і включити до його змісту дії щодо заснування юридичної особи, то можна було б говорити лише про необхідність попередньої згоди органу опіки і піклу-вання на ці дії, а не про їх неможливість.
Враховуючи наведене, вважаю, що чинне законодавство допускає заснування підприємницьких юридичних осіб батьками (усиновителями) від імені їх малолітніх дітей. Заснування непідприємницьких юридичних осіб від імені малолітніх не допускається.
Створення юридичної особи може бути зумовлене потребою забезпечити краще управління їх майном, одержання більшого прибутку, а отже, і відповідатиме інтересам дитини. Доцільність таких дій батьків мають оцінювати органи опіки і піклування. Оскільки справжність підписів засновників на установчих документах підлягає нотаріальному засвідченню, нотаріусу, при засвідченні підпису батька, що діє від імені малолітньої дитини, слід вимагати письмової згоди органу опіки і піклування, а також згоду другого з батьків, щоб усунути спір між батьками щодо доцільності такого управління майном їх малолітньої дитини.
Питання про створення юридичної особи від імені малолітнього, як то кажуть, ще не на часі. Для переважної більшості працівників органів опіки і піклування постановка питання про дачу згоди на заснування від імені малолітнього, наприклад, приватного підприємства з формуванням статутного капіталу у розмірі 1000 гривень за рахунок грошей малолітнього, була б шоком. Прогнозую, що відповідь була б негативною. В обгрун-тування відмови, на місці органу опіки і піклування, можна було б посилатися на невідповідність таких дій інтересам дитини.
Однак інтереси дитини полягають не лише в тому, щоб зберегти майно, але й у тому, щоб його примножити. Якщо малолітня дитина успадкувала, наприклад, туристичну базу в Карпатах, то зберегти її, не експлуатуючи, не вдасться її просто розкрадуть. Можна, звичайно, від імені малолітнього передати її в оренду іншим особам. Але тоді усі доходи одержать орендарі, а не малолітній власник. А можна створити від його імені юридичну особу, наприклад, товариство з обмеженою відпові-дальністю, яке буде заробляти гроші, використовуючи його майно. Звісно, є багато простих і звичних варіантів для того, щоб обійти цю проблему, але інтерес не в тому, як повторити добре відоме. Цікаво створити нове.
Відповідно до ст. 32 ЦК фізична особа у віці від 14 до 18 років (неповнолітня особа) має право, зокрема, бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно розпоряджатися своїм-заробітком, стипендією або іншими до-ходами. Ці дії неповнолітня особа вправі вчиняти самостійно, тобто без згоди батьків.
Однак участь або заснування окремих товариств пов'язана із внесенням внесків. Якщо вступити До товариства (заснувати товариство) неповнолітній може без згоди батьків, то внесення внесків деколи може потребувати такої згоди. Внесок є формою розпорядження майном. Тому у разі відчуження майна, яке не охоплюється поняттям заробітку, стипендії чи іншого доходу, потрібна згода батьків (хоча б одного з них). З метою вста-новлення цієї обставини нотаріусу, котрий засвідчує підпис засновника, доцільно вимагати згоди батьків або відбирати у неповнолітнього заяву про те, що внесок робиться за рахунок заробітку, стипендії або інших доходів неповнолітнього.
Неповнолітня фізична особа набуває повної цивільної діє-здатності у разі реєстрації шлюбу — з моменту реєстрації шлюбу. У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття, а також у разі визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов'язаних з протиправною поведінкою неповнолітньої особи, набута нею повна цивільна дієздатність зберіга-ється (ст. 34 ЦК).
Повна дієздатність може бути надана неповнолітній фізич-ній особі:—
яка записана матір'ю або батьком дитини;—
яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим до-говором;—
яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.
Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішен-ням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальни-ка, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.
За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлюва-чів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.
У разі припинення трудового договору, припинення фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна цивільна дієздатність зберігається.
Відповідно до ст. 37 ЦК над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини. Правочини щодо роз-порядження майном та інші правочини; що виходять за межі дрібних побутових (в тому числі і щодо заснування юридичних осіб), вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника. Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обме-жена, до органу опіки та піклування або суду.
Відповідно до ст. 41 ЦК над недієздатною фізичною осіб встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має пралі вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Реалізація права на створення юридичних осіб недієздатними здійснюється аналогічно до малолітніх.
Право на створення юридичної особи мають також іноземці та особи без громадянства. Відповідно до ст. 7 Закону України від 4 лютого 1994 р. "Про правовий статус іноземців та ОСІ( без громадянства" іноземці та особи