Через право держава виражає волю суспільства, обумовлену економічними, політичними та соціальними інтересами представників різних класів, прошарків, груп на певному етапі суспільного розвитку.

Система податків. Як складна організація влади у суспільстві — дер-жава є організацією, що потребує здійснення великих грошових затрат. Час-тина проблем держави, пов’язаних з формуванням державної казни — дер-жавного бюджету, завжди вирішувалася за допомогою податків. Податки — обов’язкові платежі, що встановлюються державою та стягуються з громадян та юридичних осіб. Спершу податки використовувалися лише для того, щоб утримувати безпосередньо суб’єкти здійснення публічної влади: апарат управління, армію, поліцію, але з часом кошти, отримані в результаті збору податків, починають використовуватися на потреби освіти, медицини, куль-тури, техніки та різні здійснювані державою програми. За способом стягнення податки поділяються на прямі та непрямі (схема 3.12.).

Порядок стягнення податків, їхні різновиди регламентуються законами та іншими нормативно-правовими актами. У більшості сучасних держав існує відокремлена правова галузь, пов’язана зі стягненням податків — податкове право. Нерідко сплата податків розглядається як конституційний обов’язок громадян. Так, Конституція України 1996 року зобов’язує кожного сплачува-ти податки і збори в порядку і розмірах, передбачених законом (ст. 67).

Функцію стягнення податків в державі виконує низка державних органів, діяльність яких передбачена і регламентується законодавством.

Державні атрибути. Серед ознак держави, що характеризують її як яви-ще, виділяють ознаки, що символізують її як суверенного суб’єкта. До держав-них атрибутів відносяться державна символіка та пам’ятні дати (схема 3.13.). Символи об’єднують народ в націю, надають йому державності. Затвердження державних атрибутів є важливою прерогативою верховної влади. Процедура їх прийняття пов’язана з набуттям чинності спеціальними законами.

5.1. Поняття та ознаки функцій держави

Держава як організація влади у суспільстві живе та розвивається у про-цесі своєї безперервної діяльності. Пасивність суперечить сутності держави. Особливості державної діяльності розкриваються за допомогою такої кате-горії як «функції». Розгляд держави у функціональному аспекті найбільш яск-раво виявляє мету, яку вона ставить перед собою, ту реальну роль, яку відіграє у вирішенні головних завдань суспільного розвитку, і, насамперед, у задоволенні різноманітних інтересів населення.

Під функціями держави ми розуміємо напрями внутрішньої та зовнішньої діяльності держави, в яких виявляється її сутність та соціальне призначення.

Головними ознаками функцій держави є:

1. Функції держави не будь-які, а головні напрями діяльності держави, без яких вона не може існувати на певному етапі свого розвитку.

Функції держави виникають та здійснюються не стихійно, в них відображені головні потреби суспільства. Зв’язок функцій з волею та свідомістю людей, які реалізовують державну владу, не позбавляє їх об’єктивного характе-ру, обумовленого закономірностями взаємодії суспільства та держави. Держава ніби приречена виконувати ті дії, які є актуальними для визначеного історичного етапу розвитку суспільства. Нехтування державою вимог, що їх ви-суває суспільство, призводить до непоправних наслідків.

Кожна конкретна функція обумовлюється тими завданнями, які ставить перед собою держава. В свою чергу, зміст завдань держави визначається внутрішніми та зовнішніми факторами впливу, проблемами, які постали пе-ред нею. Залежно від цих проблем активізуються певні напрями державної діяльності — функції (схема 5.1.). Завдання держави та її функції пов’язані між собою, але не збігаються за змістом. Завдання мають вихідне значення для функцій держави, слугують передумовою їх виникнення. Так, загроза зовнішньої агресії зумовлює активізацію оборонної функції держави. Функції являють собою засіб реалізації, виконання завдань держави. Повне виконання завдання держави веде до зникнення певної функції.

Завдання, на виконання якого спрямована певна функція, визначає її об’єкт впливу та конкретизує її зміст. Об’єкт впливу— певна сфера суспільних відносин, на яку спрямований державний вплив. Об’єкти, як пра-вило, слугують критерієм розмежування функцій держави. Зміст функції де-монструє, що робить держава, які дії вона здійснює в конкретній сфері суспільних відносин, чим займаються її конкретні органи.

Іншим поняттям, пов’язаним із функціями держави, є принципи держав-ної діяльності. З ототожненням цих двох самостійних категорій пов’язано ба-гато помилок. Наприклад, такий важливий принцип держави як забезпечення верховенства права помилково відносять до функцій держави. Під принци-пами слід розуміти керівні положення, засади, на яких ґрунтується будь-який напрям державної діяльності.

Схема 5.1.

Функції держави не слід плутати з функціями державних органів, тобто реалізацією завдань відповідно до їх компетенції, місця та призначення у державному апараті та політичній системі суспільства. На відміну від ос-танніх, основні функції держави виконуються всіма ланками державного апа-рату. При цьому окремий орган може відігравати головну роль у виконанні цілого напряму діяльності. Так, головним напрямом діяльності Міністерства внутрішніх справ є правоохоронний. Функції окремих органів не повинні су-перечити змісту державної діяльності в цілому.

5.2. Класифікація функцій держави

Складність категорії «функції держави» обумовлює наявність багатьох критеріїв їх класифікації. Зокрема, функції держави поділяються за строком дії, соціальною значимістю, джерелом виникнення, сферою державної діяльності (схема 5.2.).

Схема 5.2.

За строком дії

Постійні — не обмежені часом і здійснюються державою протягом усьо-го її існування. Так, з деякою впевненістю можна констатувати, що незалежно від історичного періоду кожна держава піклується про власний добробут, здійснюючи економічно-господарську функцію, та про захист власних кор-донів у межах оборонного напряму діяльності.

Тимчасові — здійснюються