виникнення достатньо норм об'єктивного права (норм права, в яких фіксуються підстави виникнення, суб'єкти, зміст і порядок реалізації певного права) і особи громадянина, який є або стає носієм певного права.
На нашу думку, більш обгрунтованою є друга позиція. Адже конкретне суб'єктивне право як юридичне встановлена можливість поведінки, що спрямована на досягнення певного соціального блага, не може існувати без відповідних норм об'єктивного права, в яких воно знаходить свій юридичний вираз. Після юридичної фіксації суб'єктивне право існує, насамперед, як можлива поведінка, потенціальна можливість суб'єкта поводити себе певним чином. І ця можливість, за наявності її закріплення у нормах об'єктивного права і суб'єкта, якому вона належить, існує потенціальне, незалежно від того, вступає суб'єкт у правовідносини для реалізації цієї можливості чи ні. Крім того, суб'єктивне право, як потенціальне право на певне соціальне благо, може не тільки існувати, а й реалізовуватися за межами правовідносин.
Щодо проблеми класифікації суб'єктивних прав, тобто їх розподілу за певними видами чи групами, слід зауважити, що різні автори пропонують різні системи класифікації. Суб'єктивні права з погляду основних аспектів суспільних відносин надають суб'єктам потенціальні можливості для одержання від держави і суспільства необхідних засобів існування (соціально-економічні права), для задоволення культурних і духовних потреб (культурні права), на участь в управлінні справами суспільства і держави (політичні права), а також можливості суб'єкта вільно розпоряджатися собою, свободу від втручання держави у сферу відносин, що перебувають за межами обов'язків суб'єкта перед державою (особисті права). Конкретні суб'єктивні права зафіксовані в Конституції і регламентовані в поточному законодавстві. У результаті цього суб'єктивне право набуває конкретного змісту, під яким слід розуміти конкретні повноваження, що ними наділяється суб'єкт, стаючи володарем того чи іншого права. Прикладом такого правового акта може бути Конституція України 1996 року, яка у розділі 2 встановлює широку систему суб'єктивних прав громадян України та їхні головні обов'язки.
Практична цінність суб'єктивних прав полягає в їх реальності, тобто у можливості здійснення повноважень, що випливають зі змісту того чи іншого конкретного суб'єктивного права. Реальність суб'єктивних прав забезпечується з допомогою гарантій, тобто засобів, способів і умов, спираючись на які суб 'єкт досягає повного і безперешкодного здійснення своїх прав. Гарантії суб'єктивних прав поділяють на економічні, політичні, ідеологічні та юридичні.
Економічні гарантії- це сукупність економічних чинників (матеріальні цінності суспільства, ринкова економіка, досконала система економічних відносин і т. ін.), які сприяють повній і безперешкодній реалізації суб'єктивних прав.
Політичні гарантії- це сукупність політичних чинників суспільного і державного життя (політична система суспільства, плюралізм та гласність у здійсненні політичного життя тощо), що забезпечують повну і безперешкодну їх реалізацію.
Ідеологічні гарантії - це сукупність ідеологічних і світоглядних принципів, що зумовлюють першочергові цінності й непорушність суб'єктивних прав, їхню повну і безперешкодну реалізацію.
Юридичні гарантії- це сукупність тих правових інститутів, що забезпечують можливість реалізації суб'єктивних прав, а також захищають і охороняють їх від будь-яких обмежень і порушень.
Суттєве значення для глибокого і різнобічного вивчення суб'єктивних прав має ціннісний (аксіологічний) підхід. Під соціальною цінністю суб'єктивних прав слід розуміти значущість для суспільства і його розвитку реалізації конкретних суб'єктивних прав. Далі вбачається доцільним визначити соціальну й особистісну цінність суб'єктивних прав з урахуванням найголовніших сфер суспільних відносин, в яких ці права реалізуються.
Соціальна цінність суб'єктивних прав з економічної точки зору вбачається у тому, що їх наявність а) відображує можливості держави матеріально забезпечувати реалізацію певних суб'єктивних прав і б) забезпечує суб'єктам можливість активної участі в економічному житті суспільства і тим самим сприяє зміцненню його матеріального становища.
З політичної точки зору соціальна цінність суб'єктивних прав виявляється у тому, що вони а) є мірою досягнутого в суспільстві прогресу стосовно встановлення дійсного демократизму, визнання і забезпечення свободи особи, б) забезпечують громадянам активну участь у всіх сферах суспільного життя і тим самим активізують соціально-політичне життя суспільства, а також в) фіксують певні повноваження і стимулюють суспільне корисну поведінку суб'єктів.
Соціальна цінність суб'єктивних прав з ідеологічної точки зору полягає у тому, що вони а) є втіленням пануючих в суспільстві поглядів на демократію, гуманізм, права особи, б) виступають дійсним засобом пропаганди досягнень суспільства в гуманітарній сфері, а також в) є інструментом викриття перекручень дійсних досягнень суспільства у гуманітарній сфері.
З юридичних позицій соціальна цінність суб'єктивних прав вбачається у тому, що вони а) є правовим інструментом розвитку демократії в суспільстві на основі принципів гуманізму і свободи особи; б) визначають систему взаємних юридичних прав і обов'язків держави й особи; в) виступають регулятором поведінки громадянина шляхом фіксації певних еталонів поведінки, що відповідають інтересам суспільства, а також г) є інструментом поєднання порядку й організованості з активністю і самостійністю поведінки громадян.
Під особистісною цінністю суб'єктивних прав слід розуміти те значення, що має для громадянина, його розвитку, задоволення інтересів і потреб, наявність і реалізація певних повноважень, які виходять з тих чи інших суб'єктивних прав.
Цінність суб'єктивних прав для особистості з економічної точки зору вбачається у тому, що вони надають можливість вимагати від держави відповідного матеріального забезпечення в реалізації повноважень, що випливають з того чи іншого суб'єктивного права.
З політичної точки зору цінність суб'єктивних прав для особистості виявляється у тому, що вони а) уможливлюють визначення реального положення особи як вищої цінності в державі та суспільстві, а також б) вказують особистості, в яких сферах і в якому просторі держава розглядає її як вирішальну силу політичних процесів у суспільстві.
Цінність суб'єктивних прав для