Гносеологічна функція. Гносеологія — теорія пізнання, спрямована на ви-вчення природи пізнання, його особливостей і закономірностей. ТДП виробляє нові конструкції, прийоми, доктрини, концепції, поняття, що сприяють розвитку правової свідомості та допомагають науковому пізнанню держави та права.

Онтологічна функція. Онтологія — вчення про буття, дослідження ос-новних принципів буття, його структури, закономірностей. Виконуючи цю функцію, ТДП пізнає сутність державно-правових явищ і відповідає на пи-тання, чим є держава та право, як і чому вони виникли, що вони являють со-бою у сьогоденні.

Евристична функція. Евристика — мистецтво знаходження істини, нових відкриттів. В межах цієї функції ТДП відкриває нові закономірності в розвитку державно-правових явищ, зокрема в умовах функціонування сучасного суспіль-ства.

Прогностична функція. На основі пізнання закономірностей наука ви-суває гіпотези про їх розвиток у майбутньому. ТДП передбачає певні зміни у державно-правовій дійсності, висуває гіпотези про майбутнє державно-правових інститутів, визначає тенденції їх розвитку.

Методологічна функція. Теорія держави та права як фундаментальна наука створює систему понять та категорій, що використовуються в усіх ін-ших юридичних науках, тобто задає галузевим наукам визначений логічний рівень, теоретичну цілісність.

Ідеологічна функція. Ідеологія — система основних (базових) ідей, понять, поглядів, у відповідності з якими формується певна життєва позиція окремих особистостей, їх колективів, суспільства в цілому. ТДП систематизує ідеї про державу і право, формуючи загальні засади юридичної культури і безпосередньо впливає на свідомість суб'єктів як важливий ідеологічний чинник.

Політико-управлінська функція. Теорія держави та права певним чином забезпечує науковість державного управління і здійснення боротьби за полі-тичну і державну владу.

Організаційно-прикладна функція. Виявляється у вирішенні конкретних проблем державно-правового будівництва, реформуванні державно-правового життя.

Функції науки знаходяться в нерозривному зв'язку, і лише їх системний розгляд створює цілісне уявлення про теорію держави та права як фундамен-тальну юридичну науку.

2.3 Причини й умови виникнення держави

Проблема виникнення держави і права була і завжди буде пов’язаною з науковою дискусією, зумовленою різними ідейними та філософськими погля-дами, що лежать в основі пояснення проблеми. Найменше складнощів у вирішенні згаданої проблеми у прибічників думки про те, що держава і право існували вічно.

Враховуючи все розмаїття поглядів на процеси виникнення держави і права, сучасна матеріалістична наука пов’язує процес виникнення держави і права з розвитком первісного (додержавного) суспільства.

Сучасна періодизація додержавного суспільства знає два способи його існування в залежності від організації економіки — це привласнення і вироб-ництво (схема 2.2.).

Схема 2.2.

Сутність переходу від привласнюючої до виробничої економіки полягає у тому, що в результаті еволюційного розвитку людина для задоволення своїх потреб поступово перейшла від привласнення природних компонентів до трудової діяльності, спрямованої на перетворення природи і виробництво знарядь праці, одягу, їжі. Зміна первісних економічних систем супроводжува-лася трьома великими розподілами праці:

В умовах розподілу праці, яка перестає бути колективною, починає зро-стати роль чоловічої сили і, відповідно, чоловічої праці. У процесі відтворення людського роду жінка, яка народжувала дітей, перестає вважати-ся головною. Головним стає чоловік, який забезпечує виживання роду, з’являється сім’я. Відбувається перехід від матріархату до патріархату. Єдина родова община поступово починає дробитися на патріархальні сім’ї, інтереси яких внаслідок заняття різними видами виробничої діяльності вже не повністю збігалися з інтересами роду. Паралельно з цим відбувається підвищення продуктивності праці. Розвиток економіки призводить до появи надлишкового продукту, а це, у свою чергу, спричинило активізацію товарообміну, привласнення результатів чужої праці, появу приватної власності, соціальне розшарування первісного суспільства, зародження держави і права.

Частина дослідників знаходить причини виникнення держави у відтворенні самої людини. Заборона інцесту призводить до необхідності роз-витку відносин з іншими родами. Інші говорять про зародження держави як процес розвитку «військової демократії» та військово-насильницького приму-су. Безсумнівним є той факт, що на виникнення держави як суспільного інституту впливали цілі групи передумов економічного, соціального, політичного, географічного характеру (схема 2.3.).

Навіть після з’ясування типових чинників, що у той чи інший спосіб вплинули на процес виникнення будь-якої держави, слід зазначити, що для різ-них держав цей процес має суттєві відмінності. Особливо це стосується держав Давнього Сходу та Давнього Заходу, процес виникнення яких різниться настільки, що сучасна наука виділяє східний та західний шляхи виникнення держави (схема 2.4.).

Зважаючи на відсутність достовірної інформації про особливості виникнення держав у стародавні часи, юристи, філософи й істори-ки робили спроби пояснити походження держави з різних позицій, коли за основу брався один або декілька факторів. У зв'язку з ци-ми обставинами виникло багато теорій або концепцій про похо-дження держави. До основних із них належать: теологічна, або тео-кратична, теорія, патріархальна теорія, теорія завоювання, або насильства, марксистська (соціально-економічна, або класова) тео-рія, психологічна теорія, космічні теорії походження держави та ін. Пропонуємо розглянути найважливіші з них, найбільш розпо-всюджені в літературі.

1. Теологічна (теократична) теорія. Це - одна з найстародав-ніших теорій про походження держави. Окремі автори вважають, що основоположник її - християнський філософ і теолог Фома Ак-вінський, але проблема полягає в тому, що ідеї божественного по-ходження держави виникли ще раніше. Суть цієї теорії зводиться до того, що держава як форма спілкування людей вказана Богом, або виникла з волі Бога. Безпосередню участь Бога у створенні держави можна зустріти в Старому Заповіті про виникнення Ізраїлю, після того як Мойсей вивів євреїв з Єгипту. Щоправда, тоді вже існували інші держави і царства. Створення Ізраїлю,