розвитку і розмноження, переростає в рід як певний союз людей, котрі об'єднані навколо своїх предків -батьків і дідів і підпорядкування владі батька. Рід, у свою чергу, розвивається і переростає в сукупність родів - плем'я, люди якого пов'язані спільним походженням. Племена розростаються і, об'єднавшись на підставі історичної спорідненості, спільних зви-чаїв, традицій, релігії, мови, спільної культури, переростають у народність. Союз племен, утворивши народність, переходить до державності, коли втрачається почуття кровної рідні і створюється влада, позбавлена сімейної основи. Таким чином державна влада поступово виростає і розвивається від влади батька в сім'ї до вла-ди родоначальника, потім родоплемінних старійшин, а відтак до влади вождя, князя, царя і под. Отже, роль царя, князя і вождя роз-глядається як роль батька на більш високому рівні, тому, як пише Г. Ф. Шершеневич, звідси Й беруть початок такі поняття, як «цар-батюшка», «цариця-матушка». І ми маємо тут справу з правдопо-дібною гіпотезою.
Ця теорія обґрунтовувала і захищала владу монарха, царя або короля, як більш складну владу батька, щоб зміцнити політичне панування і підпорядкування на грунті сімейного підпорядкування (закону ієрархії"). У сім'ї влада отримана першим Адамом від Бога (за Біблією), відтак перейшла до його старшого сина, а потім пере-ходила із покоління в покоління, від патріарха до патріарха. Коро-лі, потомки патріархів, володіють владою за правом первородства, від Адама. Ця теорія особливо поширилася в Англії, яка була ви-хована на Біблії. Пізніше гостра й водночас розумна критика Сід-нея і Локка дискредитували її авторитет. Патріархальну теорію висували й підтримували Арістотель, Філмер, Михайловський, Борнгак, Вольтман та ін. У цілому, незважаючи на правдоподіб-ність, ця концепція лише частково, з соціально-природних пози-цій, пояснює походження держави, державної влади від сім'ї.
8. Теорія завоювання, або насильства. Цю теорію обґрунту-вали в кінці XIX ст. Л. Гумплович (Австрія), Є. Дюринг (Німеччи-на), К. Каутський та ін. Виникнення її було обумовлене переходом від домонополістичного капіталізму до імперіалізму, коли почав розквітати культ сили і насильства. Корені цієї теорії тягнуться від софістів стародавнього світу, які вважали, що держава існує тільки для задоволення потреб і різних благ сильних, а право - як засіб пригнічення і стримування одних соціальних груп, класів іншими, більш сильними. За законами природи слабіший повинен коритися сильнішому.
У кінці XIX ст. представники цієї теорії державу і державну владу обґрунтовували вже не на суспільному договорі, а на силі і насильстві. Творець держави або її мати є війна і насильство, стверджували представники цієї теорії. Держава розглядається як панування сильного над слабшим, і це засновано на законах при-роди, на законах джунглів. К. Каутський вважав, що держава і класи починають своє існування одночасно. Плем'я переможців підкоряє собі племена переможених, присвоює всю їх землю, а по-тім примушує їх систематично працювати на переможців, платити данину або податки. Перші класи і держави утворюються з пле-мен, які тісно пов'язані одне з одним актом завоювання1. Доміну-ючу роль сили і насильства в утворенні держави проповідував та-кож Є. Дюринг. Походження класів він пов'язував з насильниць--ким рабством і завоюванням.
Аналогічну ідею висував Л. Гумплович. Він писав, що історія;
не дає нам жодного прикладу, де держава виникла б не за допомо-
гою акту насильства, а яким-небудь іншим чином. Крім того, це-
завжди було насильством одного племені над іншим, воно вира-<
жалось у завоюванні і взятті у рабство слабшого племені сильні-
шим племенем, зазвичай, осідлого населення. г
Теорія насильства пов'язана з біологізацією суспільних явищ, у тому числі держави, яка розглядається як панування сильного над1 слабшим, і це виправдовується тим, що сама природа встановилатакі владні відносини. «Над діями диких орд, суспільств, держав панує сліпий закон природи»,- писав Гумплович. Ця теорія, влас-не, переносила закони розвитку природи на розвиток суспільства і держави.
Крім того, ця теорія возвеличує політичний фактор і зовсім іг-норує соціально-економічні основи суспільства і держави. Проти неї виступив Ф. Енгельс, який вважав, що перемога насильства заснована на виробництві зброї, яка, у свою чергу, залежить від розвитку виробництва взагалі. Ф. Енгельс називав її ідеалістичною і вульгарною, оскільки вона ігнорує соціально-економічні основи суспільства і держави (згідно з нею, економічна могутність і мате-ріальні засоби визначають силу зброї та озброєння як засобів війни і завоювання).
Разом з тим, як свідчить історія, військовий фактор і насильство відігравали суттєву роль у виникненні рабства, у підкоренні одно-го племені, народу іншим і т. ін. Вся історія людства свідчить, що за її свідомий період (за 7 тис. років) сталося понад 14,5 тис. вели-ких і малих воєн без урахування інших локальних військових кон-фліктів. У процесі воєн і завоювань знищувались цілі народи й держави, розпадались і реформувались нові державні утворення, нові держави. Тому повністю ігнорувати цей фактор утворення держав неможливо, але й перебільшувати його не слід, оскільки завойовники завжди були організовані як певна військова сила, що мала свою державність або військову організацію. На прикладі ви-никнення Стародавньої Індії ми знаємо, що вона утворилась у ре-зультаті завоювання і підкорення корінних племен, які проживали на території Індії, і лише після цього штучно і природно відбувся поділ на різні класи.
9. Марксистська (класова, або соціально-економічна) теорія походження держави. Ця теорія обґрунтована у праці Ф. Енгельса «Походження сім'ї, приватної власності і держави», а також у тво-рах В. І. Леніна «Держава і революція» і «Про державу».
Ф. Енгельс аналізував виникнення держави у Стародавній Гре-ції - в Афінах, у