них встановлюється спеціальне правове регулювання. Забороняєть-ся застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних ро-ботах, а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітню дитину, регу-люється законодавством [10;ст.10]. Також встановлено за-борону допуску неповнолітніх до праці на важких роботах і на ро-ботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підзем-них роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Важливим застереженням є положення законодавства про те, що неповнолітні приймають-ся на роботу лише після попереднього медичного огляду [10;ст.11].
Стаття 24 Закону «Про оплату праці» встановлює, що заробіт-на плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в стро-ки, встановлені в колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Разом з тим затримка виплати заробітної плати (особливо в бюджетній сфері) досі залишається поширеним явищем.Затримка виплати заробітної плати навіть на значні терміни не може перешкоджати праву працівника стягнути заборгованість по заробітній платі незалежно від часу. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком [8;ч.2.ст.233].
Безпідставна невиплата заробіт-ної плати більше ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, визнається злочином та карається відповідними сан-кціями. Але кримінальне покарання в цих випадках — не са-моціль, і особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам [11;ч.1,3.ст.175].
Недоліком багатьох статей Конституції, які містять у собі різного роду соціальні гарантії, є те, що вони побудовані таким чином, що потребують додаткового тлумачення. Зокрема, це характерно й для права на працю, і в другій частині статті, яка регулює це право, є формулювання про те, що „держава створює умови для ...”. Важко визначити, що відбувається, коли держава не створює умов для реалізації конституційного права. Чи означатиме це, що право тоді не може бути реалізоване? Так, право на працю гарантується кожному. Проте стаття передбачає, що держава має створити умови для повного здійснення громадянами права на працю, а також гарантувати рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Ніхто не знає, скільки років знадобиться державі, аби створити такі умови .
Право на відпочинок безпосередньо пов'язане з правом на працю. Згідно з Конституцією України:
"Кожен, хто працює, має право на відпочинок.
Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочин-ку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скоро-ченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороче-ної тривалості роботи у нічний час.
Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна три-валість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визнача-ються законом." [7;ст45].
Продуктивна праця можлива лише за умови збереження працездатності працівника, якому для відновлення сил потрібен відпочинок. Реалізація права на відпочинок пов'язана з деталь-ною регламентацією в законодавстві про працю, в якому встанов-лено такі види відпочинку, як перерви протягом робочого дня, вихідні, святкові та неробочі дні, відпустки тощо.
При п'ятиденному робочо-му тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні — один вихідний день. За-гальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'я-тиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодав-ством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем. У випадку, коли святковий або неро-бочий день збігається з вихідним днем, вихідний день перено-ситься на наступний після святкового або неробочого [8;ст.67].
Святковими днями є 1 січня — Новий рік; 7 січня — Різдво Христове; 8 березня — Міжнародний жіночий день; 1 і 2 травня -День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня — День Перемоги; 28 червня — День Конституції України; 24 серпня — День незалежності України. Робота також не провадиться в дні релігійних свят: 7 січня — Різдво Христове; один день (неділя) — Великдень; один день (неділя) — Трійця.
За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, ке-рівництво підприємств, установ, організацій надає особам, які спо-відують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням за ці дні. У дні, зазначені в частинах 1 і 2 цієї статті, допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперерв-но діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення, а також невідкладні ре-монтні і вантажно-розвантажувальні роботи [8;ст.73].
Відпустки як вид відпочинку регулюються не тільки Кодек-сом законів про працю, а й Законом України від 15 листопада 1996 р. «Про відпустки». Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, уста-новами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяль-ності та галузевої належності, а також працюють за трудовим до-говором у фізичної особи. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України [13;ст.2].
Установлюються такі види відпусток:
1) щорічні