ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

Характеристика процесу доказування у цивільному процесі України

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Теоретичні основи процесу доказування……………………………..5

1.1. Основні принципи процесу доказування ………………………………….5

1.2. Засоби доказування у цивільному процесі………………………………10

1.3. Стадії процесу доказування у цивільному процесі…………………….29

Розділ 2. Суб’єкти оцінки доказів в цивільному процесі України…………...40

2.1. Загальні правила діяльності суду при дослідженні доказів…………...40

2.2. Особливості участі сторін у процесі доказування……………………..47

Розділ 3. Фіксування процесу доказування……………………………………52

Висновки…………………………………………………………………………66

Список використаних джерел…………………………………………………..70

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасна правова система України знаходиться в стані перебудови, що не може не вплинути на розвиток науки та законодавство, яке регулює цивільне судочинство. У зв’язку з цим, необхідно на теоретичному рівні обґрунтувати основні принципи та засоби доказування, стадії процесу доказування та діяльність суб’єктів доказового процесу.

Основним завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, інтересів держави. Виконання цих завдань залежить від ефективності процесуальної діяльності, спрямованої на встановлення об’єктивної істини у цивільній справі, тобто від процесу доказування.

Віддаючи належне роботам Т.В. Цюри, С.Я. Фурси М.К. Треушнікова, М.Й. Штефана, В.В. Комарова вважати цю тему повністю дослідженою неможливо. В теорії цивільного процесу залишаються мало дослідженими принципи доказування, мало уваги приділено засобам доказування, суб’єктам доказового процесу, стадіям доказового процесу та особливостям процесу доказування та оцінки доказів.

Необхідність запровадження в цивільному судочинстві аудіо- і відеозаписів, що проголошена Конституцією, є підставою для теоретичного обґрунтування цього питання, але в Україні ця діяльність відбувається шляхом практичного застосування і без наукового аналізу основних її аспектів, що може призвести до викривлення отриманих результатів.

Проблемам доказування приділено значну увагу в працях таких вчених як Я.П. Зейкан, В.В. Комарова, С.В. Курилева, В.В. Яркова, В.І. Тертишнікова, С.С. Бичкової, М.К. Треушнікова, С.Я. Фурси, Т.В. Цюри, М.Й. Штефана та ін.

Об’єкт дослідження. Суспільні правовідносини, які виникають між суб’єктами процесу доказування при дослідженні та оцінці доказів.

Предметом дослідження дипломної роботи є основні принципи та засоби доказування, стадії процесу доказування, суб’єкти оцінки доказів, а також фіксування процесу доказування у цивільному процесі.

Мета дослідження. Основною метою є визначення основних принципів та засобів

доказування, стадій процесу доказування, суб’єктів доказового процесу та особливостей фіксування процесу доказування. Виходячи з поставленої мети, у дипломній роботі зосереджено увагу на вирішенні наступних основних завдань:

Визначити основні принципи процесу доказування;

Розглянути засоби доказування;

Визначити стадії процесу доказування;

Особливості участі суб’єктів доказового процесу при дослідженні та оцінці доказів;

Розглянути фіксування процесу доказування.

Структурно робота складається зі вступу, трьох розділів, шести підрозділів, висновків та списку літератури.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи процесу доказування

Основні принципи та засоби доказування у цивільному процесі

В теорії держави і права під принципами права розуміються, основні засади, вихідні ідеї, що характеризуються універсальністю, загальною значущістю, вищою імперативністю і відображають суттєві положення права [11, с.134].

М.Й. Штефан, принципи цивільно-процесуального права визначає як обумовлені соціально-економічними умовами суспільного життя нормативно-керівні засади, що визначають завдання і мету правосуддя в цивільних справах, характер, зміст і побудову цивільного судочинства, а також повноваження та процесуальну діяльність суду, учасників процесу, їх процесуально-правове становище [12, с.38].

Так, в ЦПК України на відміну від інших сучасних нормативних актів, відсутня норма, яка б передбачала перелік принципів цивільного судочинства і, зокрема, процесу доказування.

Всі принципи цивільного процесу тісно взаємопов’язані і в сукупності складають систему. Кожний з принципів системи відіграє самостійну роль, характеризує галузь у цілому, окрему стадію чи окремий процесуальний інститут, але між ними існують зв'язок і взаємодія, якими визначається єдність мети і завдань цивільного судочинства. Дія окремих принципів розкривається з урахуванням змісту інших принципів галузі права.

Тому проаналізуємо принципи, які стосуються цивільного процесу в цілому і які закріплені в Конституції України: правосуддя здійснюється виключно судами (ст. 124); правосуддя здійснюють професійні судді (ст. 127); юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124); незалежність суддів і підкорення їх лише закону (ст. 129); колегіальність і одноособовість розгляду цивільних справ (ст. 129); законність (ст. 129); рівність всіх учасників процесу перед законом і судом; здійснення правосуддя тільки судом (ст. 129); національна мова судочинства (ст. 10); змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129); гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами (ст.

129); доступність судового захисту у цивільних справах; обов’язковість рішень суду (ст. 129) [1].

Ці конституційні принципи слід вважати загальними, але слід розкривати їх через призму взаємозв’язку з процесом доказування як елементом цивільного процесу. Так, одним із найголовніших принципів слід вважати принцип здійснення правосуддя виключно судами, який доцільно об’єднати із професійністю суддів. Якщо говорити про професійність суддів, то в цей термін необхідно вкладати не тільки знання закону, а й логіку співставлення і висновків, психоаналіз, юридичні навички і життєвий досвід [13, с.78], а також судову етику [14, с.16].

Правосуддя в цивільних справах є однією з форм державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних справ у встановленому законом порядку. Таким чином, право судити, а для доказування – оцінити докази реалізується через наділення саме професійних суддів повноваженнями дослідити всі обставини справи і прийти до певних висновків, що відображатимуться в судовому рішенні.

Принцип незалежності суддів і підкоренні їх лише закону стосується ролі суду у вирішенні