Крім вищезазначених відомостей у журналі судового засідання по-трібно зазначати й інші відомості, що визначені у ЦПК України. Напри-клад, до журналу також заносяться: усна заява фізичної особи про на-дання повноважень представникові (ч. 6 ст. 42 ЦПК України); усне пояс-нення експерта щодо його висновку (ч. 2 ст. 147 ЦПК України); заперечення будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого (ч. З ст. 160 ЦПК України); заяви осіб, яким пред'явлено для ознайомлення речові докази (ч. 1 ст. 187 ЦПКУкраїни).

Доцільно також у журналі судового засідання зазначати серійний номер носія інформації, на який здійснено технічний запис судового за-сідання.

Слід підкреслити, що відомості у журналі судового засідання повинні збігатися з інформацією на технічних носіях.

Після закінчення судового засідання журнал невідкладно підписується секретарем і приєднується до справи.

Ст. 200 ЦПК присвячена третьому виду фіксування цивільного процесу - фіксуванню окремих процесуальних дій, які вчиняються поза судовим засіданням. Під час вчинення зазначених процесуальних дій передбачається складення відповідного протоколу і допускається при його складенні застосування технічних засобів. Протокол має бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії. Таке правило, як уявляється, передбачене з метою можливості перенесення даних із технічного засобу до протоколу. Протокол приєднується до матеріалів справи.

Ч. 2 ст. 200 ЦПК встановлює правила про зміст протоколу щодо окремих процесуальних дій. У ньому необхідно зазначити: 1) рік, місяць, число, місце вчинення процесуальної дії; 2) час початку вчинення процесуальної дії; 3) найменування суду, який розглядає справу; прізвище та ініціали судді та секретаря судового засідання; 4) найменування справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; 5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; 6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків; 7) розпорядження головуючого та постановлені ухвали; 8) заяви та клопотання осіб, які беруть участь у справі; 9) зміст пояснень та показань, роз'яснень, висновків, консультацій учасників процесуальних дій; 10) опис доказів; 11) час закінчення процесуальних дій та ін.

Ч. 1 ст. 199 ЦПК закріплено положення про те, що особи, які беруть участь у справі мають право ознайомитися із технічним записом судового засідан-ня, журналом судового засідання та протягом семи днів з дня прого-лошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження що-до неповноти або неправильності їх запису.

Отже, передбачено дві підстави для висловлення зауважень:

1) неповнота запису – невідображення окремих процесуальних дій, які фактично мали місце в ході судового засідання, або відображення їх лише частково. Наприклад, позивач під час попереднього су-дового засідання заявив клопотання про призначення експертизи, яке судом було відхилено, а в журналі судового засідання про це нічого не зазначено;

2) неправильність запису - це невідповідність запису в журналі су-дового засідання змісту процесуальних дій, які вчинялися. Наприклад, відповідач частково визнав позов, а у журналі судового засідання зазна-чено, що позов визнаний ним у повному обсязі.

Зауваження щодо технічного запису судового засідання, журналу су-дового засідання потрібно подавати у письмовій формі.

Ці зауваження доцільно викладати у заяві, зазначаючи такі відомості:

1) ім'я (найменування) заявника, його процесуальний статус;

2) номер справи і дата складання журналу судового засідання (здійс-нення технічного запису);

3) у чому полягає неповнота та (або) неправильність журналу (запису);

4) клопотання щодо внесення змін із їх зазначенням;

5) дата та підпис заявника.

Зауваження можуть бути висловлені як щодо всього журналу судового засідання та (або) фонограми, так і щодо їх окремих частин [23, с. 434-435].

Так, виходячи із аналізу ч. 2 даної норми можна дійти

висновку, що головуючий одно-особово розглядає зауваження щодо

технічного запису судового засідання та журналу судового засідання, без призначення судового розгляду зауважень та не повідомляє осіб, які брали участь у справі про час та місце судового засідання. Він повинен розглянути висловлені зауваження впродовж п'яти днів з дня їх над-ходження до суду, без виклику осіб, які беруть участь у справі. Закінчен-ня цього строку не звільняє головуючого від обов'язку розглянути за-уваження.

Зауваження, подані після закінчення встановленого законом строку, залишаються без розгляду. Однак за заявою заінтересованої особи суд може поновити строк для висловлення зауважень щодо технічного запису і журналу судового засідання, якщо визнає, що для цього є підстави.

За результатами розгляду зауважень головуючий постановляє ухвалу. Така ухвала не підлягає оскаржен-ню окремо від рішення суду (ст. 293 ЦПК). Якщо він погоджується із висловленими зауваженнями, то на підставі цієї ухвали в технічний запис чи журнал судового засідання вносяться відповідні зміни.

У ч.1 ст. 199 ЦПК зазначається тільки про те, що особи, які беруть участь у справі мають право ознайо-митися із технічним записом судового засідання, але яким чином таке ознайомлення повинно відбуватися у ЦПК нічого не сказано. У зв'язку з цим доволі цікавою є позиція В. Кривенка, який проаналізував навіть можливі з боку обслуговуючого технічні