Сучасною наукою аграрного права аналізуються різні аспекти земельної реформи в Україні. Серед авторів, які досліджують правові проблеми реформування у сфері сільськогосподарського виробництва, слід особливо відзначити В.З. Янчука, В.І. Андрейцева, В.І. Семчика, Ю.С. Шемшучевича, М.В. Шульгу, О.О.Погрібного, Н.І. Титову, А.М. Статівку, а також В.В. Носіка, В.І. Федоровича, П.Ф. Кулинина, В.К. Гуревського та інших вчених. [с27.11].

Сьогодні варто звернути увагу на такі основні аспекти проблеми наукового забезпечення аграрної реформи в Україні, як:

а) наукова розробка фундаментальних засад і стратегії аграрної та земельної реформи їх правового забезпечення;

б) визначення ролі земельної реформи в аграрних ринкових перетвореннях та її місця в аграрній реформі;

в) з’ясування змісту, стратегії та етапів розвитку аграрної реформи;

г) правовий аналіз організаційних форм та методів проведення аграрної реформи;

д) радикальна зміна відносин власності на землі сільськогосподарського призначення

е) аналіз правового становища суб’єктів аграрної реформи, зокрема селян;

є) роль держави у забезпеченні радикальних аграрних перетворень;

ж) законодавче забезпечення аграрної реформи;

з) охорона навколишнього природного середовища в процесі аграрного реформування.

Ці й деякі інші проблеми правового забезпечення земельної та аграрної реформ в Україні послідовно досліджуються представниками науки аграрного права України. [с.28.11]

Різні наукові підходи до стратегії земельної реформи, що проводиться в Україні, проаналізовані в монографії М.В. Шульги. Автор обґрунтовано доводить, що основним і вихідним принципом, який визначає напрями земельного реформування в Україні, є скасування монополії держави на землю, тобто перетворення земельної власності. [с.28.11]

Предметом сучасної аграрно-правової науки є також з’ясування змісту, стратегії та етапів розвитку аграрної реформи. Оскільки своєчасно не були визначені на законодавчому рівні стратегія, основні завдання та пріоритети аграрної (в тому числі земельної) реформи, в аграрно-правовій науці відсутня єдність поглядів з цього приводу. Тому актуальною лишається проблема наукового обґрунтування стратегії та змісту майбутніх заходів щодо реформування суспільних відносин в аграрному секторі економіки. [с.28.11]

Представниками аграрно-правової науки сформульовано основні завдання та мета земельної й аграрної реформ. Більшість учених поділяють думку про те, що головний принцип земельної реформи полягає в ліквідації монополії на держави на землю шляхом перерозподілу земель. [с.29.11]

У процесі аграрно-правової спеціалізації норм земельного пра-ва для різних суб'єктів аграрних відносин (особливо — для сіль-ськогосподарських кооперативів) у сучасних умовах важливу роль відіграють норми локальної правотворчості, зокрема статути цих аграрних суб'єктів.

Із земельно-трудовими щільно пов'язані й майнові аграрні від-носини, в які вступають різні аграрні суб'єкти. Радикальні зміни відносин власності під час переходу до ринкової економіки, виник-нення приватної власності не лише на землю, а й на майно (зде-більшого через паювання майна колишніх колективних сільського-сподарських підприємств) істотно позначилися на характері сучас-них аграрних майнових відносин. [с.10.12]

Цивільний кодекс (ЦК) закріпив підприємницьку сутність та-ких аграрних суб'єктів, як виробничі кооперативи .[ст. 163-166. 4]

Господарським кодексом (ГК) деталізовано майнові відносини у виробничих кооперативах та юридично зафіксовано існування при-ватних підприємств, селянських (фермерських) господарств і орен-дних підприємств як підприємницьких структур. [ст. 113-115.5]

Однією з найважливіших проблем, що досліджуються сучасною аграрно-правовою наукою, є радикальна заміна відносин власності на землю, приватизація земель, виникнення суб’єктів приватної власності на землю. [с.29.11]

Сучасне аграрне законодавство України характеризується, по-перше, надмірною кількістю нормативно-правових актів, що мають неоднакову юридичну силу, по-друге, "розкиданістю" аграрно-правових норм по законодавчих і підзаконних актах, що належать до інших галузей права, по-третє, великою питомою вагою відомчих нормативно-правових актів, які часто суперечать аграрним законам або дають можливість їх двоякого тлумачення, що в свою чергу негативно впливає на практику застосування права. Ці вади аграрного законодавства обумовлюють сучасні проблеми аграрної правотворчості в Україні. [с45.20].

А також, створення й функціонування в Україні виробничих і, особливо, обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів потребує по-дальшого вдосконалення їх правового режиму. [с.11.12]

Аграрним законодавством передбачено розвиток і деяких інших організаційно-правових форм ведення сільськогосподарського ви-робництва: особистих селянських господарств, приватних аграрних підприємств, сільськогосподарських товариств, а також державних сільськогосподарських підприємств та ін. Це сприятиме формуванню відповідних правових інститутів аграрного права. [с.11.12]

Важливе значення для подальшого реформування земельних та аграрних відносин мають також наукові дослідження правових засад оренди землі. [ст.2.10]

Серед проблем, що знаходяться в полі зору сучасної аграрно-правової науки, провідне місце належить питанням аналізу правового становища суб’єктів аграрної реформи. Правовий статус державних сільськогосподарських підприємств є предметом українських вчених сучасників. [с.30.11]

Важливим аспектом наукового забезпечення аграрної реформи в Україні є також визначення ролі держави в забезпеченні радикальних аграрних перетворень. Питання державного регулювання сільськогосподарського виробництва проаналізували у своїх працях В.З.Янчук, В.П. Нагребельний, В.І. Семчик та інші вчені. [с.30.11]

Одним із важливих аспектів дослідження аграрно-правової науки нині є наукове обґрунтування проблеми охорони довкілля в процесі аграрного реформування. Вагомий внесок у дослідження згаданої проблеми зробив професор В.І Андрейцев. Вчений проаналізував еколого-правові проблеми земельної реформи в Україні. Особливу увагу в своїх наукових дослідженнях автор приділив запровадженню правових норм, які б передбачали екологічні вимоги щодо використання й охорони земель, інших природних ресурсів. [с.30.11]

Одним із важливих елементів предмета дослідження аграрно-правової науки є комплексна, спеціалізована та інтегрована галузь законодавства – аграрне законодавство України. Сьогодні у зв’язку з проведенням земельної та аграрної реформ в Україні й потребою їх належного правового забезпечення особливого значення набуває питання наукового обґрунтування подальшого розвитку аграрного законодавства України, аналізу його теоретичних засад. [с.31.11]

Висновок

Кожну науку потрібно розглядати як певний процес дослідницької діяльності з