“Про кінематографію” (9/98-ВР), “Про телебачення і радіомовлення” (3759-12), “Про видавничу справу” (318/97-ВР), “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм” (1587-14) та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб’єктів авторського права і суміжних прав.
Стаття 3. Сфера дії Закону
1. Дія цього Закону поширюється на:
а) твори, зазначені у частині першій статті 8 цього Закону, і об’єкти суміжних прав, зазначені у статті 35 цього Закону, незалежно від місця їх першого оприлюднення (або не оприлюднені, але знаходяться в об’єктивній формі на території України), авторами яких або особами, яким належить авторське право і (або) суміжні права на них, є фізичні особи, які є громадянами України або не є її громадянами, але мають постійне місце проживання на території України, або юридичні особи, які мають місцезнаходження на території України;
б) твори, зазначені у частині першій статті 8 цього Закону, і об’єкти суміжних прав, зазначені у статті 35 цього Закону, вперше оприлюднені на території України або вперше оприлюднені за межами України, але після цього протягом 30 днів оприлюднені на території України;
в) передачі організацій мовлення, що мають місцезнаходження на території України і здійснюють передачі за допомогою передавачів, розташованих на території України;
г) твори архітектури і скульптури, які об’єктивно знаходяться на території України;
д) твори та об’єкти суміжних прав, які охороняються відповідно до міжнародних договорів України.
2. Положення цього Закону спрямовані на захист особистих немайнових прав і майнових прав:
а) суб’єктів авторського права, зазначених у статті 7 цього Закону, і суб’єктів суміжних прав, зазначених у частині першій статті 36 цього Закону, які є громадянами України або не є громадянами України, але мають постійне місце проживання на території України (для юридичних осіб — місцезнаходження на території України), незалежно від того, на якій території вперше були оприлюднені їх твори чи об’єкти суміжних прав;
б) суб’єктів авторського права, зазначених у статті 7 цього Закону, і суб’єктів суміжних прав, зазначених у частині першій статті 36 цього Закону, незалежно від їх громадянства і постійного місця проживання (для юридичних осіб — їх місцезнаходження), твори чи об’єкти суміжних прав яких вперше оприлюднені на території України або не оприлюднені, але які знаходяться в об’єктивній формі на території України;
в) суб’єктів авторського права, зазначених у статті 7 цього Закону, і суб’єктів суміжних прав, зазначених у частині першій статті 36 цього Закону, незалежно від їх громадянства і постійного місця проживання, твори чи об’єкти суміжних прав яких вперше оприлюднені в іншій країні та протягом 30 днів після цього оприлюднені на території України;
г) інших осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права.
3. Суб’єктам авторського права і (або) суміжних прав, незалежно від їх громадянства, твори чи об’єкти суміжних прав яких вперше оприлюднені на території іншої держави або не оприлюднені, але знаходяться в об’єктивній формі на території іншої держави, правова охорона надається відповідно до міжнародних договорів України.
Стаття 4. Повноваження Установи у сфері охорони авторського права і суміжних прав
1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони авторського права і суміжних прав, здійснює свої повноваження у межах, що передбачені законом, і виконує такі функції:
реалізує моніторинг застосування і дотримання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав;
веде облік організацій колективного управління після їх реєстрації, здійснює нагляд за діяльністю цих організацій і надає їм методичну допомогу;
здійснює контроль за виконанням цього Закону у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
здійснює посередництво у переговорах і при вирішенні конфліктів між організаціями колективного управління, а також між цими організаціями і суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав;
організує розробку нормативів і таблиць щодо розміру мінімальної винагороди і її розподілу між авторами і іншими суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав і подає їх для затвердження Кабінетові Міністрів України;
забезпечує відтворювачів, імпортерів і експортерів примірників аудіовізуальних творів, фонограм (відеограм) контрольними марками відповідно до Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм” (1587-14), веде Єдиний реєстр одержувачів контрольних марок;
організує приймання і розгляд заявок на державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також на реєстрацію договорів, які стосуються прав авторів на твори, і здійснення їх реєстрації;
забезпечує складання і періодичне видання каталогів усіх державних реєстрацій авторського права;
організує публікацію офіційного бюлетеня з питань охорони авторського права і суміжних прав;
забезпечує розробку і реалізацію освітніх програм у сфері охорони авторського права і суміжних прав;
представляє інтереси України з питань охорони авторського права і суміжних прав у міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства;
доручає закладам, які входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації, виконувати окремі завдання, що визначені цим Законом, Положенням про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
сприяє діяльності організацій колективного управління майновими правами суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, пов’язаної з виконанням функцій, які визначені статтею 49 цього Закону; (Частину першу статті 4 доповнено абзацом чотирнадцятим згідно із Законом N 850-IV (850-15) від 22.05.2003)
виконує інші функції відповідно до Положення про Установу, затвердженого в установленому порядку.
2. Установа має право вимагати від організацій колективного управління передбачену частиною сьомою статті 48 цього Закону інформацію.
3. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стаття 5. Застосування правил міжнародного договору
Якщо чинним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші