У разі прийняття органом державної влади або органом місцевого самоврядування акта, що не відповідає законодавству, і порушує права чи законні інтереси суб’єкта господарювання, останній відповідно до статті 20 Господарського кодексу має право звернутися до суду із заявою про визнання такого акта недійсним.

Збитки, завдані суб’єкту господарювання у зв’язку з неправомірним застосуванням до нього адміністративно-господарських санкцій, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому Господарського кодексом та іншими законами.

Гсподарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

3.3 Відповідальність суб'єктів господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства

Також слід зупинитися на розгляді питання щодо відповідальності суб’єктів господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.

Антимонопольний комітет України накладає штрафи на суб’єктів господарювання — юридичних осіб за:

вчинення дій, передбачених статтями 29, 30 і 32 ГК ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень про припинення порушень антимонопольно-конкурентного законодавства, відновлення первинного стану або зміну угод, що суперечать антимонопольно-конкурентному законодавству;

створення, реорганізацію (злиття, приєднання), ліквідацію суб’єктів господарювання, вступ одного або декількох суб’єктів господарювання в об’єднання, придбання чи набуття будь-яким іншим способом у власність, одержання в управління (користування) часток (акцій, паїв) та активів (майна) у вигляді цілісних майнових комплексів підприємств чи їх структурних підрозділів, а також в оренду цілісних майнових комплексів підприємств чи їх структурних підрозділів без згоди на це Антимонопольного комітету України чи його органів у випадках, якщо законом передбачено необхідність одержання такої згоди;

неподання чи несвоєчасне подання передбаченої законом інформації, або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальним відділенням.

Вчинення дій, визначених Кодексом як недобросовісна конкуренція, юридичними особами, що не є суб’єктами господарювання, тягне за собою накладення на них Антимонопольним комітетом України або його територіальними відділеннями штрафу в розмірі, передбаченому законом.

Посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, а також громадяни, зареєстровані як підприємці, несуть адміністративну відповідальність згідно із законом за:

вчинення дій, передбачених статтями 29-32 Господарського кодексу;

неподання чи несвоєчасне подання передбаченої законом інформації, або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальним відділенням;

ухилення від виконання чи несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень.

Вчинення дій, визначених Господарським кодексом як недобросовісна конкуренція, громадянами-підприємцями, а також вчинення в інтересах третіх осіб зазначених дій громадянами, які не є підприємцями, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену законом.

Штрафи за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства стягуються в судовому порядку.

Прибуток (доход), незаконно одержаний суб’єктами підприємницької діяльності в результаті порушення статей 29, 30 і 32 Господарського кодексу, стягується за рішенням суду до Державного бюджету України.

У разі встановлення факту неправомірного використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки або факту копіювання виробів, передбачених статтею 33 цього Кодексу, заінтересовані особи можуть звернутися до Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень із заявою про вилучення в судовому порядку товарів з неправомірно використаним позначенням або копій виробів іншого суб’єкта господарювання як у виробника, так і у продавця.

Вилучення товарів із неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб’єкта господарювання застосовується у разі якщо можливість змішування з діяльністю іншого суб’єкта господарювання не може бути усунена іншим шляхом.

Порядок використання вилучених товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

Збитки, заподіяні зловживанням монопольним становищем, антиконкурентними узгодженими діями, дискримінацією суб’єктів господарювання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій, визначених цим Кодексом як недобросовісна конкуренція, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, встановленому законом.

У разі встановлення факту дискредитації суб’єкта господарювання Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення мають право прийняти рішення про спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей у строк і спосіб, що визначені законодавством або цим рішенням.

Справи про порушення антимонопольно-конкурентного законодавства розглядаються Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у порядку, встановленому законом.

Далі розглянемо питання інших наслідків невиконання правочину. Всяке невиконання чи неналежне виконання боржником зобов'язання повинно негативним чином відбитися на його майні, у цьому і складається суть обумовлених законодавством чи договором наслідків порушення договірного зобов'язання. Обов'язок нести тягар відповідальності за допущене порушення у формі відшкодування заподіяних збитків, а у відповідних випадках також і у формі стягнення законної чи договірної неустойки або сплати відсотків річних за невиконання (прострочення виконання) грошового зобов'язання далеко не вичерпують можливі наслідки невиконання чи неналежного виконання договірного зобов'язання. Застосування цивільно-правової відповідальності - лише один з таких наслідків.

Якщо говорити про інші (крім майнової відповідальності) наслідки порушення договірного зобов'язання, то, не претендуючи на вичерпне охоплення всіх таких наслідків стосовно до кожного виду договірних зобов'язань, можна все-таки спробувати дати деяку класифікацію таких наслідків невиконання чи неналежного виконання договірного зобов'язання.

До першої групи наслідків можна віднести випадки наділення кредитора правом вживати заходів, в тому числі шляхом пред'явлення відповідних вимог до суду, спрямованих на виконання боржником або за його рахунок зобов'язання в натурі. Так, за договором купівлі-продажу серед правомочностей, якими наділяється покупець при передачі йому продавцем товару неналежної якості передбачене право зажадати від продавця заміни речі, визначеної в договорі родовими ознаками, річчю належної якості; відповідного зменшення купівельної ціни і ін.

При наявності в роботі істотних відступів