До другої групи наслідків порушення зобов'язання можна віднести усі випадки, коли кредитор у результаті невиконання чи неналежного виконання боржником зобов'язання одержує право вимагати чи зміни розірвання договору і відшкодування заподіяних цим збитків. Стосовно до цієї групи наслідків існує загальне правило відповідно до якого за вимогою однієї зі сторін договір може бути змінений чи розірваний за рішенням суду при істотному порушенні договору іншою стороною, а також в інших випадках, передбачених Цивільним кодексом України, іншими законами чи договором. Істотним при цьому визнається порушення договору однією зі сторін, що тягне для іншої сторони такий збиток, що вона в значній мірі позбавляється того, на що була вправі розраховувати при укладенні договору.

До третьої групи наслідків порушення договірних зобов'язань можна віднести появу в кредитора, як результату невиконання чи неналежного виконання зобов'язання боржником, додаткових прав вимог, не передбачених зобов'язанням, що можуть бути реалізовані кредитором шляхом пред'явлення відповідних позовів у судовому порядку.

Зазначені наслідки порушення договірного зобов'язання застосовуються в основному при неналежному виконанні окремих умов договору і мають на меті не спонукати до належного виконання зобов'язання (хоча і це не виключено), а скоротити втрати кредитора і відновити тим самим баланс інтересів сторін, виходячи з фактичного результату, тобто наданого боржником кредитору неналежного виконання. Так, до числа порушень договірного зобов’язання можна віднести, право покупця при передачі йому продавцем товару неналежної якості зажадати від продавця заміни речі, визначеної в договорі родовими ознаками, річчю належної якості.

Четверту групу наслідків порушення договірного зобов'язання складають невиконання, чи неналежного виконання боржником зобов'язання, а при цьому у кредитора виникає право вимоги від боржника дострокового виконання відповідного зобов'язання.

Заставодержатель наділений правом зажадати дострокового виконання забезпеченого заставою зобов'язання, а також звернути стягнення на закладене майно у випадку порушення заставодавцем правил про розпорядження заставленим майном, а також про наступну заставу.

П'яту групу наслідків порушення договірного зобов'язання складають численні і різноманітні заходи оперативного впливу, передбачені Цивільним кодексом України на випадок невиконання чи неналежного виконання зобов'язання боржником.

Як уже відзначалося, під заходами оперативного впливу розуміються передбачені законом односторонні дії кредитора по зміні або припиненню зобов'язання. Заходи оперативного впливу, у свою чергу, можна розбити на ряд підгруп. По-перше, це право кредитора на одностороннє відмовлення від виконання зобов'язання (відмовлення від договору), якщо таке відмовлення допускається законом чи угодою сторін, то договір вважається відповідно розірваним чи змінений. Дане положення являє собою загальне правило для всіх цивільно-правових договорів. Норми Цивільного кодексу України, що регулюють окремі види договірних зобов'язань, визначають порушення умов відповідних договорів, що можуть служити підставою для наділення кредитора правом на одностороннє відмовлення від виконання зобов'язання.

Наприклад, покупець за договором купівлі-продажу вправі відмовитися від виконання договору і зажадати повернення сплаченої за товар грошової суми: у випадку істотного порушення продавцем вимог до якості товару (ст. 234 Цивільного кодексу України.

По-друге, у ряді випадків кредитор внаслідок порушення боржником зобов'язання одержує право в односторонньому порядку призупинити виконання зобов'язання. Ілюстрацією до сказаного можуть служити норми про зустрічне виконання зобов'язання.

По-третє, правове регулювання окремих видів договірних зобов'язань містить у собі норми, що наділяють кредитора правом відмовитися від наданих боржником товарів, робіт, послуг при неналежному виконанні зобов'язання. Так, за договором купівлі-продажу в числі правомочностей покупця при порушенні продавцем умови договору про асортимент товарів мається право прийняти товари, що відповідає умові про асортимент, і відмовитися від інших товарів або відмовитися від усіх переданих товарів. По-четверте, ряд положень Цивільного кодексу України передбачають право кредитора утримувати майно боржника до фактичного виконання ним передбачених договором обов'язків. За договором перевезення перевізник має право утримувати передані йому для перевезення вантаж і багаж у забезпечення належних йому провізної плати й інших платежів по перевезенню.

По-п'яте, у ряді випадків кредитор при невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов'язань одержує право розпорядитися наявним у нього майном боржника.

Законне утримання кредитором майна боржника припускає звернення на нього стягнення в порядку, передбаченому для заставних відносин. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задо-волення з вартості заставленого майна переважно пе-ред іншими кредиторами.

Предметом застави може бути будь-яке майно, в тому числі речі і майнові права (вимоги), цінні папери, за рядом винятків.

Кодекс стосовно до окремих видів договорів наділяє кредиторів правом застосовувати й інші заходи оперативного впливу до боржника, що порушив зобов'язання.

Запропонована класифікація наслідків порушення договірного зобов'язання, звичайно, не носить вичерпного характеру. Більш того, у договорі за згодою сторін можуть бути передбачені й інші наслідки його порушення, які не суперечать закону.

Отже, виходячи з вищевикладеного можна зробити такі висновки:

1.Формами цивільно-правової відповідальності по цивільно-правовому зобов’язанню можуть бути визнані лише відшкодування збитків і стягнення неустойки. Крім того, по грошовому зобов’язанню стягнення неустойки заміняється іншою самостійною формою відповідальності - стягнення відсотків річних за невиконання (прострочення виконання) грошового зобов’язання.

2. Щодо відшкодування збитків, то збитки — це об'єктивне зменшення будь-яких май-нових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, втраті або пошкодженні майна, втраті доходів, які він по-винен був отримати.

3. Як відзначалося, неустойка (штраф, пеня) є одним зі способів забезпечення зобов’язань, суть якої полягає у визначенні законом чи договором грошової суми, що підлягає сплаті боржником кредитору у випадку