невиконання чи неналежного виконання зобов’язання. Неустойка стягується за рішенням суду або добровільно сплачується боржником тільки у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання; по-друге, суть неустойки складається в обов’язку боржника, що порушив зобов’язання, нести додаткові майнові втрати; по-третє, неустойка, так само як і збитки, підлягає застосуванню тільки при наявності умов, необхідних для настання цивільно-правової відповідальності, і нарешті, по-четверте, обов’язок боржника сплатити неустойку забезпечується державним примусом.
4. Якщо говорити про інші (крім майнової відповідальності) наслідки порушення договірного зобов'язання, то до них відносять: 1) наділення кредитора правом вживати заходів, в тому числі шляхом пред'явлення відповідних вимог до суду, спрямованих на виконання боржником або за його рахунок зобов'язання в натурі. 2) випадки, коли кредитор у результаті невиконання чи неналежного виконання боржником зобов'язання одержує право вимагати чи зміни розірвання договору і відшкодування заподіяних цим збитків. 3) поява в кредитора, як результату невиконання чи неналежного виконання зобов'язання боржником, додаткових прав вимог, не передбачених зобов'язанням, що можуть бути реалізовані кредитором шляхом пред'явлення відповідних позовів у судовому порядку. 4) в разі невиконання, чи неналежного виконання боржником зобов'язання, у кредитора виникає право вимоги від боржника дострокового виконання відповідного зобов'язання. 5) кредитор при невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов'язань одержує право розпорядитися наявним у нього майном боржника.
Висновки
Виклавши основні положення трьох розділів досліджуваної теми, автор прийшов до наступних висновків:
1. Господарська відповідальність як різновид юридичної відповідальності — це покладення на правопорушника основаних на законі неви-гідних правових наслідків, які виявляються у позбавленні його певних прав або в заміні невиконаного обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додат-кового.
Функції господарсько-правової відповідальності:
встановлюючи обов’язок правопорушника відновити порушене право уповноваженої особи, зокрема відшкодувати заподіяні їй збитки, інститут відповідальності виконує компенсаційну роль.
загро-за застосування засобів відповідальності покликана поперед-жувати вчинення правопорушення суб’єктами господарських пра-вовідносин, виховувати їх у дусі поваги до закону, до прав та інтересів інших осіб, неухильного виконання прийнятих на себе обов’язків.
як вид юридичної відповідальності господарсько-правова відповідальність є негативною реакцією держави на скоєне правопорушення, яка полягає в його осуд-женні суспільством і державою і, отже, є карою для правопо-рушника.
застосування заходів відповідальності до особи, що порушує зобов’язання, може негативно позначи-тися на її матеріальному і фінансовому становищі, призвести до банкрутства господарюючого суб’єкта, а це є сигналом про неблагополучний стан організації необхідність вжиття заходів до його оздоровлення (наприклад, санації).
Існує два критерії, що дозволяють виділити основні види господарсько-правової відповідальності: підстава виникнення відповідальності і характер розподілу відповідальності між декількома порушниками.
У залежності від підстави виникнення відповідальності розрізняють договірну і позадоговірну відповідальність. Під договірною відповідальністю прийнято розуміти відповідальність, що настає у випадках невиконання і неналежного виконання зобов’язання, що виникло з договору
Порушення зобов’язання, що виникло не з договору, а за іншими підставами, тягне позадоговірну відповідальність. Така відповідальність застосовується, зокрема, у випадку заподіяння шкоди особистому майну громадянина або майну юридичної особи, коли шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, що заподіяла шкоду.
Залежно під роз-поділу прав та обов’язків між суб’єктами зобов’язання із мно-жинністю осіб розрізняють часткові (пайові), солідарні та до-даткові (субсидіарні) зобов’язання. Відповідальність за пору-шення цих зобов’язань теж буває частковою, солідарною або субсидіарною.
2. Юридичною підставою такої відповідальності є закон, а фактичною – склад господарського правопорушення.
Склад господарського правопорушення складається з наступних підстав (чи умов) правопорушення: протиправна дія (бездіяльність), шкода (чи шкідливі наслідки); причинний зв’язок між протиправною дією (бездіяльністю) і шкідливими наслідками, що наступили; вина правопорушника.
Протиправною вважається така поведінка особи, яка по-рушує приписи закону чи іншого нормативного акта, або виявилася у невиконанні чи неналежному виконанні договір-ного зобов'язання.
Причинний зв’язок між протиправною поведінкою правопорушника і збитками потерпілої сторони полягає в тому, що протиправна дія або бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої особи, - наслідком протиправної поведінки заподіювача.
За загальним правилом необхідною умовою для залучення боржника до відповідальності за порушення зобов'язання є вина боржника
В сучасних господарсько-правових відносинах вина розглядається як психічне ставлення особи до своєї протиправної поведінки та її наслідків;.
Особа, яка не виконала зобов'язання або викона-ла його неналежним чином, несе майнову відповідальність лише за наявності вини (умислу або необережності), крім випадків, передбачених законом або договором. Відсутність вини доводиться особою, яка порушила зобов'язання.
У господарському праві необережність поділяється на легку і грубу.
Підставами звіль-нення боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання є випадок (казус) та непереборна сила.
Випадок (казус) — це суб'єктивна підстава звільнення від цивільно-правової відповідальності.
Непереборна сила — це об'єктивне явище, тобто подія, яка не залежить від волі, свідомості та бажання людини.
Ще однією обставиною, яка звільняє від господарської відповідаль-ності, є форс-мажор. Міжнародні норми завжди визнавали форс-мажорні обставини підставою звільнення від відповідальності при порушенні зобов'язань за зовнішньоекономічним договором.
Форс-мажор — це виключні умови, які сторони закріплюють у договорі як підстави звільнення від подальшого виконання зобов'я-зання за договором, якщо такі умови матимуть місце в період чин-ності договору.
3. Форма господарсько-правової відповідальності — це засіб відображення тих додаткових майнових обтяжень, що покладають-ся на правопорушника.
Формами господарсько-правової відповідальності по господарсько-правовому зобов’язанню є санкції у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Збитки поділяються на два види. Частина збитків, що виражає зменшення майнової маси, яка була в наявності у особи, що зазнала збитків (втрата або пошкодження майна, зроблені витрати), називається позитивним збит-ком у майні.
Збитки, що виражаються в ненадходженні до кредитора того май-на, яке мало