Стосовно цивільно-правових відносин О.О. Красавчиков під санкцією розумів установлену законом міру майнових або інших правових невигідних для особи наслідків, які застосовуються в разі недотримання закону, невиконання прийнятих зобов’язань, заподіяння шкоди або за наявності інших перед-бачених законом підстав [49, с. 13].

У той же час не можна не помітити, що державний примус, примусовий характер властивий кожній санкції, що, власне кажучи, і являє собою засновану на правовій нормі примусову міру. Однак, як правильно відзначив О.С. Йоффе, не всяка санкція є міра юридичної відповідальності. Відповідальність - це санкція за правопорушення, але санкція аж ніяк не завжди означає відповідальність [50, с.95].

Таким чином, господарсько-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі неви-гідних правових наслідків, які виявляються у позбавленні його певних прав або в заміні невиконаного обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додат-кового.

Мірою господарсько-правової відповідальності є також втрата завдатку однією стороною або повернення його у подвійному розмірі другою стороною. Завдатком визначається грошова сума, що видається однією з договірних сторін у рахунок належних за договором платежів другій стороні на підтвердження укладення договору і забезпечення його вико-нання. Якщо за невиконання договору відповідальною є сто-рона, яка дала завдаток, то він залишається у другої сторони. Коли ж відповідальною за невиконання договору є сторона, яка одержала завдаток, вона повинна сплатити другій стороні подвійну суму завдатку.

І відшкодування збитків, і сплата неустойки, і втрата зав-датку є додатковими (до основного) обов’язками, бо основ-ний обов’язок боржника полягає у передачі майна, виконанні роботи, наданні послуг тощо і він виконується на еквіва-лентних засадах. Сплачуючи ж неустойку, втра-чаючи завдаток або відшкодовуючи кредиторові заподіяні збитки, боржник не отримує від нього жодної компенсації, отже на боржника покладаються всі невигідні майнові наслід-ки порушення зобов’язання [70, с.10].

За ознакою примусу С.М. Братусь пропонував розмежову-вати обов’язок, що виконується добровільно, і юридичний обов’язок, що виконується за допомогою державного при-мусу. З такою думкою важко погодитись, бо в такому разі не визнавати-меться відповідальністю добровільна сплата боржником сум неустойки чи збитків, які він перерахував на користь креди-тора платіжним дорученням, і навпаки, відповідальністю вважатиметься примусове виконання добровільно невиконаного обов’язку (наприклад, відібрання речі у боржника) [52, с. 80].

Підкреслюючи, що обов’язок і відповідальність взаємо-пов’язані, А.М. Савицька правильно відзначила, що цей явний взаємозв’язок не може бути підставою для їх ототож-нення в разі примусового виконання обов’язку, в основі якого лежить мета — реальне виконання зобов’язання. За до-помогою примусу боржник вчиняє дії, які він добровільно не виконав, і таким чином досягається мета, що ставилася при виникненні зобов’язання. Господарсько-правова відповідальність виступає як засіб спонукання, стимулювання боржника добровільно виконати свій обов’язок. Якщо порівняти відповідальність і примусове здійснення добровільно не виконаного обов’язку, то останнє виступає як мета, а відповідальність — як засіб [51, с. 5-6].

Значення господарсько-правової відповідальності розкриває-ться через її функції. По-перше, встановлюючи обов’язок правопорушника відновити порушене право уповноваженої особи, зокрема відшкодувати заподіяні їй збитки, інститут відповідальності виконує компенсаційну роль. По-друге, загро-за застосування засобів відповідальності покликана поперед-жувати вчинення правопорушення суб’єктами господарських пра-вовідносин, виховувати їх у дусі поваги до закону, до прав та інтересів інших осіб, неухильного виконання прийнятих на себе обов’язків. По-третє, як вид юридичної відповідальності господарсько-правова відповідальність є негативною реакцією держави на скоєне правопорушення, яка полягає в його осуд-женні суспільством і державою і, отже, є карою для правопо-рушника. По-четверте, застосування мір відповідальності до особи, що порушує зобов’язання, може негативно позначи-тися на її матеріальному і фінансовому становищі, призвести до банкрутства господарюючого суб’єкта, а це є сигналом про неблагополучний стан організації необхідність вжиття заходів до його оздоровлення (наприклад, санації).

Ефективність господарсько-правової відповідальності зале-жить передусім від її застосування, реалізації до конкретних осіб, винних у скоєні господарського правопорушення. Іншими словами, застосування майнових або немайнових санкцій, у тому числі відповідаль-ності, за чинним законодавством є правом, а не обов’язком суб’єктів господарських правовідносин. Це стосується і юридичних осіб, які самостійно вирішують питання щодо здійснення належних їм прав.

Деякі автори пропонують виділяти так звану позитивну відповідальність, під якою розуміється неухильне, гранично ініціативне здійснення всіх обов’язків [35, с. 371]. Однак представляється, що в такому аспекті поняття відповідальності втрачає юридичне значення.

Прикладом безмежно широкого підходу до поняття “юридична відповідальність” що тягне втрату цим поняттям всякого практичного значення, є точка зору В.А. Тархова, на думку якого, юридична відповідальність – “врегульований правом обов’язок дати звіт у своїх діях” [53, с.8].

Вінник О.М стверджувала, що господарсько-правова відповідальність є санкція за правопорушення, що викликає для порушника негативні наслідки у вигляді позбавлення суб’єктивних господарських прав або покладання нових чи додаткових господарсько-правових обов’язків .

Можна також слідом за В.П. Грибановим виділити деякі специфічні риси (особливості) господарсько-правової відповідальності, що дозволяють відмежувати її від інших видів юридичної відповідальності і підкреслюють її господарсько-правовий характер [44, с. 171].

По-перше, це майновий характер господарсько-правової відповідальності. Застосування господарсько-правової відповідальності завжди зв’язано з відшкодуванням збитків, стягненням заподіяного збитку, сплатою неустойки (штрафів, пені).

По-друге, відповідальність по господарському праву являє собою відповідальність одного учасника господарсько-правових відносин перед іншим, відповідальність правопорушника перед потерпілим. Це зв’язано з тим, що господарське право