відомо, не зазначалось, що при визначенні належності до громадянства України (ст. 2 Закону) законодавцем застосовується в частині першій цієї статті — принцип правонаступництва, а в частині другій — принцип територіальності. На мою думку, ці принципи обов'язково мають бути включені до групи спеціальних принципів грома-дянства України. Отже, принципи громадянства не мають розрізненого характеру, а становлять певну систему, яка випливає з існування конкретних правовідносин і відповідних процедур з приводу визнання належності до громадянства України, набуття громадянства України та припинення громадянства України. Наведена класи-фікація запропонована, відповідно до конкретних правовідносин, які вини-кають між особою та українською державою з приводу громадянства згідно із чинними законо-давством України про громадянство. І з цього приводу слід акцентувати увагу на тому, що загальні конституційні принципи громадянства характеризують інститут громадянства України в цілому, і кожний з принципів, які віднесені до групи загальних, дістають свій прояв у кожній з груп специфічних принципів.
Внутрішні зв'язки між елементами системи принципів громадянства України проходять в кількох напрямах. Так, наприклад, реалізація загальних принципів грома-дянства є підставою для реалізації особливих та спеціальних принципів. А у разі порушення чи обмеження реалізації будь-якого із спеціальних принципів громадянства відповідно відбувається порушення і загальних конституційних принципів. Необхідно зазначити, що групи особливих і спеціальних принципів дуже тісно пов'язані між собою. Особливі принципи виступають своєрідним засобом забезпечення стійкості та гарантованості спеціальних принципів громадянства.
Основоположна роль принципів громадянства України полягає в тому, що всі норми даного інституту повинні відповідати зазначеним принципам. Характер зв'язків держави і особи певною мірою залежить від тих керівних ідей, які покладені в основу інституту громадянства. І відповідно — дотримання чи не дотримання принципів громадянства є одним з показників демократичності держави, її ставлення до прав людини. Принципи громадянства важливі не тільки для вираження наукової концепції, але й для практичної діяльності при вирішенні питань громадянства України, оскільки, на мій погляд, тенденція практики має бути у нерозривному зв'язку з науковими ідеями. Тобто принципи певною мірою повинні бути керівними ідеями і для практики. На жаль, на сучасному етапі розвитку нашої держави практична реалізація принципів громадян-ства не забезпечується на відповідному рівні. Можливо, цей факт можна пов'язати із загальною політичною та економічною ситуацією в Україні.
Розділ 2. Особливості набуття та скасування
громадянства в України
2.1. Порядок набуття громадянства в Україні
Законодавство України, як і законодавство інших дер-жав, закріплює порядок набуття громадянства відповідними категоріями осіб за наявності певних підстав, проте осн2овни-ми з них є набуття громадянства окремо дітьми за народжен-ням (філіація) і дорослими (в порядку натуралізації), тобто внаслідок прийняття громадянства.
У ряді країн можливий також виключний порядок набут-тя громадянства (колективна натуралізація, оптація, тобто вибір людиною громадянства певної держави, реінтеграція — поновлення у громадянстві).
Набуття громадянства за народженням дитини може здійснюватися на підставі таких принципів:
- за "правом крові" (jus sanguinis), коли береться до уваги громадянство батьків особи незалежно від місця її на-родження. "Право крові" діє не тільки під час народження дитини, а й може поширюватися на випадки, коли батьки не-повнолітньої особи набувають інше громадянство;
- за "правом грунту" (jus soli), коли громадянство у да-ній державі надається будь-якій особі, яка народилася на її території, незалежно від громадянства або за обставин, пов'язаних з територією, з якою фізична особа має певні від-носини. Територіальними факторами може бути й місце знайдення дитини, батьки якої не встановлені або невідомі.
Застосування кожного з цих принципів неоднакове. Пе-ревага може надаватися одному з них або ж вони можуть по-єднуватися. У законодавстві більшості держав пріоритетним вважається принцип "права крові", а принцип "права грун-ту" застосовується як додатковий, коли родинні зв'язки не дають змоги цілком певно визначити громадянство особи. "Право грунту", зокрема властиве законодавству США, лати-ноамериканських країн, в тому числі Кубі, а також Індії та ін.
В українському Законі зазначені принципи поєднуються, причому "право крові" превалює, а "право грунту" застосо-вується лише для дітей, батьками яких є особи без грома-дянства.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про громадянство України" громадянство України надувається:
- за народженням;
- за територіальним походженням;
- внаслідок поновлення у громадянстві;
- внаслідок усиновлення;
- внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклу-вання;
- внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;
- у зв'язку з перебуванням у громадянстві України од-ного чи обох батьків дитини;
- внаслідок встановлення батьківства;
- за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Закон передбачає різні варіанти набуття громадянства за народженням: від батьків — громадян України; коли дитина народжена за межами України тощо. Визначається, що осо-ба, яка має право на набуття громадянства України за наро-дженням, вважається громадянином України з моменту на-родження. [3;с. 161.].
Заслуговує на увагу специфіка набуття громадянства за територіальним походженням.
Попередні закони достатньою мірою не визначали, які категорії фізичних осіб мають право за цією підставою набу-та громадянство.
Згідно зі ст. 8 Закону особа, яка сама або хоч би один з її батьків, дід чи баба, повнорідні брат чи сестра народилися або постійно проживали до 16 липня 1990 р. на території, яка стала територією України відповідно до ст. 5 Закону Ук-раїни "Про правонаступництво України", а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Рес-публіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Україн-ської держави, Української Соціалістичної Республіки, За-карпатської України, Української Радянської Соціалістичної республіки (УРСР), є особою без громадянства або інозем-цем, що взяв зобов'язання припинити іноземне громадян-ство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її діти реєструються громадянами України.
Найбільш