Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (МФСР) International Fund of Agricultural Development (IFAD)

Цей фонд має статус спеціалізованої економічної агенції 00Н. Створений у 1977 р. Пропозицію про його заснування було висунуто в 1974 р. під час роботи в Римі Всесвітньої продовольчої конференції. Рішення про створення Фонду прийняла 29 сесія Генеральної Асамблеї ООН. У діяльності фонду беруть участь понад 140 країн.

Мета МФСР — мобілізувати додаткові кошти на розвиток сільського господарства в економічно відсталих країнах світу. Проекти і програми фонду спрямовуються на задоволення інтересів бідних верств населення. Кошти МФСР надаються на пільгових засадах і мають використовуватися для збільшення обсягів виробництва продовольства, зайнятості та додаткових надходжень для бідних і безземельних фермерів, а також удосконалення систем харчування і розподілу продовольства.

Вищий орган МФСР — Рада керівників — складається з представників усіх держав-членів. Рада керівників обирає членів Виконавчої ради. Загальна кількість — 18 осіб. Термін повноважень — З роки.

Виконавчі служби МФСР очолює президент, який є водночас головою Виконавчої ради.

Штаб-квартира розташована в Римі (Італія).

Міжнародний центр торгівлі

Конференції ООН з торгівлі та розвитку і Світової організації торгівлі (МЦТ) International Trade Centre UNCTAD/WTO (ITC)

Міжнародний центр торгівлі ЮНКТАД/СОТ посідає чільне місце в системі 00Н з технічного співробітництва з країнами, що розвиваються, у сфері сприяння торгівлі. Центр було створено в 1964 р. під егідою Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). У 1968 р. МЦТ розпочали спільно керувати ГАТТ і 00Н. Від імені 00Н діє ЮНКТАД. Центр вважається виконавчою агенцією Програми розвитку 00Н (United Nations Development Programme — UNDP) і відповідає за впровадження проектів Програми розвитку ООН у країнах, що розвиваються, та державах, що переходять до ринкової економіки.

Діяльність МЦТ охоплює проекти, спрямовані на розширення експорту та імпорту в таких головних напрямках:

1. Продуктовий і ринковий розвиток (Product and market development).

2. Розвиток послуг для підтримки торгівлі (Development of trade support services).

3. Торговельна інформація (Trade information).

4. Розвиток людських ресурсів (Human resource development).

5. Керівництво міжнародними закупівлями та постачанням (International purchasing and supply management).

6. Оцінка потреб і розробка програм сприяння торгівлі (Needs assesment and programme design for trade promotion).

Проекти технічного співробітництва виконуються в усіх сферах на національному, субрегіональному, регіональному та міжрегіональному рівнях. Вони розпочинаються на прохання заінтересованих країн. Тривають проекти від кількох тижнів до кількох років. Проекти національного рівня часто бувають комплексними, і їх результатом є рекомендації, спрямовані на розширення експорту та поліпшення імпорту.

Міжнародний центр публікує матеріали, що стосуються підвищення торгівлі, розвитку експорту, міжнародного маркетингу, міжнародних закупівель, керування постачаннями, освіти у сфері міжнародної торгівлі, торговельної інформації та статистики. До зазначених матеріалів мають вільний доступ усі заінтересовані держави.

Фонд тісно працює також з Продовольчою і Сільськогосподарською Організацією ООН (ФАО), Організацією 00Н з промислового розвитку (ЮНІДО), ПРООН, а також з іншими організаціями системи 00Н, регіональними банками розвитку, міжурядовими органами поза системою 00Н, неурядовими організаціями та численними закладами, діяльність яких стосується торгівлі.

Кошти МЦТ складаються з внесків СОТ, ООН, ПРООН, інших міжнародних організацій, а також добровільних внесків країн світу.

Центр вважається спільним підпорядкованим органом (joint subsidiary organ) СТО і ООН. У своїй діяльності МЦТ керується рішеннями СОТ і ЮНКТАД. У межах МЦТ щорічно відбувається міжурядова зустріч Спільної Дорадчої Групи (Joint Advisory Group), де розглядається програма подальшої діяльності МЦТ, яка потім надсилається до СТО і ЮНКТАД. Дорадча група обговорює також пропозиції МЦТ щодо його діяльності на період 6 років. Програма такої діяльності вважається складовою середньострокового плану діяльності 00Н.

Очолює МЦТ Виконавчий директор. Штаб-квартира налічує понад 200 чиновників і розташована у Швейцарії. Кілька сотень консультантів працюють над реалізацією програм у різних країнах.

Список використаної літератури:

Действующее Международное право: В 3 т. — М.: Изд-во Моск. независимого ин-та междунар. права, 1996.

Международное право в избранных документах. — М.: ИМО, 1957. — Т. 1. —С. 72—73. Международное право: Учебник / Под ред. Ф.И.Кожевникова. — М.: Междунар. отношения, 1981. — С. 21.

Международное право: Учебник / Под ред. Г.И. Тункина. — М.: Юрид. лит., 1982.—С. 81.

Международное право: Учебник / Под ред. Н.Т. Блатовой. — М.: Юрид. лит., 1987. — С. 70.

Международное право: Учебник / Отв. ред. Ю.М. Колосов, В.И. Кузнецов. — М.: Междунар. отношения, 1995. — С. 57.

Оппенгейм Л. Международное право. — М.: Госиздат, иностр. лит., 1948. — Т. 1, полутом 1.—С. 129.

Лукашук Й.Й. Международное право. Общая часть: Учебник. — М.: БЕК, 1997. — С. 293.

Фельдман Д.И., Курдюков Г.И. Основные тенденции развития международной правосубъектности. — Казань: Изд-во Казан, юс. ун-та, 1974. — С. 36.

Фельдман Д.И. Признание в современном международном праве. - М., 1975.

Аваков М.М. Правопреемственность освободившихся государств. - М., 1983.

Бобров Р. Л. Шаг, продиктованный историей. - М., 1974.

Мартыненко A.П Права народов в современном международном праве. - К., 1993.

Морозов Г.И. Международные организации: некоторые вопросы теории. - М., 1974.

Суверенітет України і міжнародне право / Відпов. Ред. В.Н.Денцсов, В.І.Євінтов. - К., 1995.

Тункин Г.И. Международная правосубъектность (некоторые вопросы теории). - М., 1971.

Черкес М.Ю. Законність і легітимність в державному праві // Культурно-історичні, соціальні И та правові аспекти державотворення в Україні: Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. — Одеса, 1996. — С. 29-31.