захисна (створення системи захисту прав інвесторів та відновлення їх попереднього стану, що мав місце до порушення їхніх прав) та інші форми).

Неправова форма або організаційна безпосередньо не викликає юридичних наслідків[58, с.220].

Основними формами непрямого регулювання державою інвестиційної діяльності є: створення відповідного інвестиційного середовища (політичного, економічного, правового, соціального), що передбачає, в свою чергу, крім створення певних економічних умов господарювання для суб’єктів інвестиційної діяльності й методи макроекономічного впливу на інтенсивність інвестування через бюджетно-податкову, грошово-кредитну, амортизаційну та інноваційну політики, а також політику сприяння залученню іноземних інвестицій[31, с.366].

Ця форма передбачає такі дії, як інструктування, проведення нарад, контроль, інспектування, добір та розстановка кадрів тощо. Як правило, неправові форми є підставою для наступного здійснення виконавчою владою дій юридичного характеру. Здійснення неправових форм базується на правовій основі шляхом встановлення загальної процедури, у них також визначаються повноваження суб’єктів управління на їх здійснення[58, с.220].

Статтею 12 Закону України «Про інвестиційну діяльність» передбачено, що державне регулювання інвестиційної діяльності включає управління державними інвестиціями, а також регулювання умов інвестиційної діяльності та контроль за її здійсненням усіма інвесторами й учасниками інвестиційної діяльності. Управління державними інвестиціями здійснюється державними та місцевими органами державної влади й управління та включає планування, визначення умов і виконання конкретних дій з інвестування бюджетних і позабюджетних коштів[4].

Законодавством визначені напрямки регулювання умов інвестиційної діяльності, до яких належать:

система податків з диференціацією суб’єктів і об’єктів оподаткування, податкових ставок і пільг. З метою регулювання інвестиційного попиту Верховною Радою України може вводитися диференційований податок на інвестиції;

проведення кредитної та амортизаційної політики, у тому числі шляхом прискорення амортизації основних фондів. Пільги по амортизації можуть установлюватися диференційовано для окремих галузей і сфер економіки, елементів основних фондів, видів устаткування;

надання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей, виробництв;

державні норми та стандарти;

антимонопольні заходи;

роздержавлення і приватизація власності;

визначення умов користування землею, водою та іншими природними ресурсами;

політика ціноутворення;

проведення державної експертизи інвестиційних програм та проектів будівництва;

інші заходи.

Рішення щодо державних республіканських інвестицій приймаються на основі прогнозів економічного та соціального розвитку держави, схем розвитку та розміщення продуктивних сил, цільових науково-технічних і комплексних програм, техніко-економічних обґрунтувань, що визначають доцільність цих інвестицій[58, с.210].

Основними напрямами формування інвестиційного іміджу України, на думку Г. Мандри, є: лібералізація ділової та інвестиційної активності, розвиток ринку товарів і послуг; дерегуляція підприємницької діяльності, створення стабільної нормативно-правової бази з питань регулювання інвестиційної діяльності; поліпшення корпоративного та державного управління, реформування адміністративної системи; усунення обмежень для залучення міжнародного капіталу та з метою активізації інвестиційної діяльності; удосконалення фінансової системи; проведення антикорупційних заходів; мінімізація політичних ризиків[32, с.12].

На думку Л. М. Борщ, центр ваги державної інвестиційної діяльності має переміститися на регіональний рівень. Для цього доцільно набагато більшу частку бюджетних коштів залишати на місцях, особливо там, де необхідно активізувати інвестиційну діяльність[18. с.228].

В довідці про стан залучення іноземних інвестицій в економіку Івано-Франківської області в 2008 році зазначається, що загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку області, на 01.01.2009 року склав 480,8 млн. доларів США (на 01. 01. 2008 року – 385,1 млн. доларів США). Надходження прямих іноземних інвестицій у 2008 році склали 137,0 млн. доларів США. Курсова різниця становила -36,7 млн. доларів США.

Вагомий обсяг інвестицій внесено нерезидентами у промисловість області – 368,6 млн. доларів США (76,7% від загального обсягу інвестицій), зокрема, у хімічну та нафтохімічну промисловість – 208,7 млн. доларів США (43,4%), деревообробну промисловість – 27,8 млн. доларів США (5,8% ), у легку промисловість – 23,4 млн. доларів США (4,9%). У будівельну галузь області вкладено 14,2 млн. доларів США, що становить 2,9% від загального обсягу інвестицій. Вкладений іноземний капітал у підприємства сільського господарства становив 61,9 млн. доларів США (12,9%). За 2008 рік найбільше зросли обсяги прямих іноземних інвестицій у Калуському – на 83,6 млн. доларів США, Богородчанському – на 11,5 млн. доларів США, Рогатинському – на 5,4 млн. доларів США, Тлумацькому – на 4,9 млн. доларів США районах.

На 01. 01. 2009р. найбільше капіталу внесено нерезидентами з Нідерландів – 198,3 млн. доларів США, що становить 41,3% до загального обсягу, Польщі – 52,5 млн. доларів США (10,9%), Сербії– 39,2 млн.дол.США (8,2%), Німеччини – 32,4 млн.дол.США (6,7%), Данії – 23,7 млн.дол.США (4,9%), Швеції – 17,8 млн.дол.США (3,7%), Сполученого Королівства Великобританії – 17,3 млн. доларів США ( 3,6%), Італії – 17,2 млн. доларів США (3,6%)[24].

У регіонах можна впливати на інвестиційний клімат у рамках повноважень місцевих органів влади. З одного боку, варто формувати більш сприятливі умови для інвестиційної діяльності, додатково заохочувати іноземний бізнес, максимально використовувати місцеві переваги. З іншого боку – варто забезпечувати узгодження економічних інтересів потенційних інвесторів і інтересів регіону[15, с.7].

Проекти цільових комплексних державних програм розробляються у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України з участю зацікавлених державних органів і громадських організацій та подаються Кабінетом Міністрів України на затвердження до Верховної Ради України у складі Основних напрямів економічного і соціального розвитку держави. Верховна Рада України затверджує в складі Основних напрямів економічного і соціального розвитку держави обсяги державних інвестицій, здійснюваних за рахунок державного бюджету[58, с.210].

Закон України «Про інвестиційну діяльність» визначає як одну із форм реалізації державних інвестицій державне замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві. Державне замовлення розміщується, як правило, на конкурсній основі з урахуванням економічної вигідності