Державні, міждержавні та регіональні інвестиційні проекти і програми, які реалізуються за рахунок бюджетних та позабюджетних коштів, підлягають обов’язковій державній експертизі в повному обсязі. Інвестиції за рахунок інших джерел підлягають державній експертизі з питань дотримання екологічних та санітарно-гігієнічних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор зобов’язаний здійснити експертизу інвестиційних проектів щодо дотримання технологічних, санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних та архітектурних вимог і отримати відповідний висновок. Це зумовлено тим, що відповідно до ч. 2 цього Закону забороняється інвестування в об’єкти, які не відповідають вищеназваним вимогам, а також порушують права та інтереси фізичних, юридичних осіб і держави[4].

Державна експертиза інвестиційних програм і проектів здійснюється в порядку, який визначено Кабінетом Міністрів України, але в разі необхідності така експертиза може бути здійснена експертними комісіями, створеними Верховною Радою України[58, c.210].

На думку Т. О. Савостенко, система державного регулювання має занадто складну структуру. З метою усунення існуючих розбіжностей, науковцем було визначено такі складові елементи механізму інвестиційної діяльності, який включає до себе: модель інвестиційної діяльності, що може бути централізована та децентралізована; форми державного управління, тобто сфери втручання держави; методи регулювання, за допомогою яких визначаються правила, покликані сприяти забезпеченню відповідності між станом ринку та цілями інвестиційної політики; інструменти державної політики підтримки інвестиційного процесу, тобто певні конкретні пільги, обмеження, стандарти, гарантії щодо захисту інвестицій[49, c.6].

Звідси, державне регулювання інвестиційною діяльністю і державне управління нею – не тотожні поняття. Державне регулювання реалізується шляхом використання регулятивних повноважень, які надані державним органам і включає в себе державне управління. Останнє здійснюється для певних досягнень у тій чи іншій сфері діяльності та має свої форми їх реалізації.

3.2. Зміст, принципи і функції державного управління інвестиційною діяльністю

Основне призначення державного управління полягає в організації виконання правових актів та інших рішень державних органів шляхом різнобічного владно-розпорядчого впливу на суспільні відносини і процеси[12, c.13].

Державне управління інвестиційною діяльністю визначається як підзаконна, юридично-владна виконавча та розпорядча діяльність відповідних органів виконавчої влади по здійсненню покладених на них функцій управління, необхідних у процесі управління економічним розвитком країни[40, с.107-108].

Державне управління інвестиційною діяльністю здійснюється на підставі певних, закріплених у законодавстві принципів. Принципом взагалі називають керівну ідею, основне правило поведінки. Принцип державного управління являє собою закономірність, відношення або взаємозв’язок суспільно-політичної природи та інших груп елементів державного управління, які виражені у вигляді певного наукового положення, закріпленого правом, і застосовуються в теоретичній або практичній діяльності людей по управлінню[16, с.188].

Ураховуючи специфіку інвестиційних правовідносин, можна вважати, що принципи управління інвестиційною діяльністю – це об’єктивні закономірності організації та здійснення державою функцій управління, спрямованих на забезпечення ефективного залучення та використання інвестицій.

У юридичній літературі існують різні підходи до класифікації принципів державного управління інвестиційною діяльністю. А. В. Омельченко розрізняє соціально-політичні, організаційні та спеціальні принципи.

Соціально-політичні принципи сформульовані в результаті пізнання соціальної природи державного управління, загальних закономірностей та основних особливостей його розвитку. До соціально-політичних принципів належать: демократизм, народність, рівноправність, рівність усіх перед законом, законність, гласність, об’єктивність.

Організаційні принципи відображають характер, закономірності та специфіку організаційної структури державного управління інвестиційною діяльністю і є відправною точкою при формуванні та вдосконаленні організаційної структури, а також при організації державно-управляючого впливу. До них належать: єдність системи державної влади; територіально-галузевий принцип; принцип поєднання колегіальності та єдиноначальності; лінійно-функціональний принцип, оперативна самостійність.

Але державне управління інвестиційною діяльністю має також базуватись і на спеціальних принципах, до яких належать:

принцип взаємної відповідальності інвесторів і держави;

принцип дотримання основних прав і свобод інвестора;

принцип юридичної відповідальності інвесторів за порушення вимог законодавства України або міжнародних договорів;

принцип послідовної централізації інвестиційного процесу та розширення змішаного фінансування інвестиційних проектів;

принцип залучення іноземних інвестицій переважно для реалізації державних пріоритетних програм (проектів), спрямованих на здійснення структурної перебудови економіки надання переваги завершенню раніше розпочатих будов, технічному переоснащенню і реконструкції діючих підприємств;

принцип удосконалення законодавства про інвестиційну діяльність[40, с.108].

Зміст державного управління інвестиційною діяльністю визначається характером функцій, які реалізуються в процесі цієї діяльності. Функцію державного управління можна визначити як частину управлінської діяльності держави, що здійснюється на основі закону чи іншого правового акту органами виконавчої влади притаманними їм методами для виконання завдань державного управління[17, с.116].

Під функціями державного управління розуміються об’єктивно обумовлені дії, складова частина виконавчо-розпорядчої діяльності органів виконавчої влади (їх посадових осіб), що здійснюються від імені держави з метою реалізації її завдань в економічній, соціально-культурній та адміністративно-політичній сферах суспільного життя.

Узагальнення й аналіз відповідних наукових досліджень та практики здійснення державного управління свідчать, що функціям управління економікою взагалі й інвестиційною діяльністю зокрема, як і управлінським функціям в інших сферах діяльності, притаманні відповідні ознаки. Функції державного управління інвестиційною діяльністю є складовим елементом управлінської діяльності; вони є частиною державних функцій і здійснюються від імені держави відповідними органами виконавчої влади (посадовими особами); вони, як правило, мають державно-владний характер і закріплюються в правовій формі; вони розподіляються між різними органами державної виконавчої влади з урахуванням сфер, галузей, регіонів тощо; вони реалізуються через прямі та зворотні зв’язки між суб’єктами і об’єктами державного управління, розкривають процес їх взаємодії[37, с.217].

Функції управління інвестиційною діяльністю є різновидом функцій державного управління і, як їх різновид, уособлюють господарсько-організаційну функцію держави, що реалізується нею щодо народногосподарського комплексу як керованого і регульованого об’єкта[56, с.14]. Узагалі зміст і обсяг конкретних функцій управління інвестиційною діяльністю обумовлені завданнями органу державного управління, через який держава здійснює свою господарсько-організаційну функцію, цілеспрямовану