неюрисдикційна, яка охоплює дії інвесторів та учасників інвестиційної діяльності щодо захисту своїх прав і інтересів, які здійснюються ними самостійно, без звернення до державних та інших компетентних органів (самозахист інвестиційних прав). Самозахист інвестиційних прав – це форма їх захисту, що реалізується у випадках, коли особа, права та інтереси якої порушено, має можливості правомірного впливу на порушника без звернення до юрисдикційних органів. Інвестор чи учасник може використовувати різні засоби самозахисту, які повинні бути адекватними порушенню й не виходити за межі дій, необхідних для його припинення. До засобів самозахисту інвестора чи учасника можна віднести дії в стані крайньої необхідності, застосування оперативно-господарських санкцій, відмову здійснити певні дії в інтересах неналежного контрагента та ін.

Під способом захисту розуміються закріплені законом матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких здійснюється відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на порушника[45, с.11]. Як правило, інвестор чи учасник, права чи інтереси якого порушені, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. В окремих випадках спосіб захисту безпосередньо визначений законом, яким урегульовані конкретні інвестиційні правовідносини. Однак частіше інвестору чи учаснику надається можливість певного вибору способу захисту порушеного права[58, с.252].

Захист інвестицій – це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню мети внесення інвестицій, ефективній діяльності суб’єктів інвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій[21, с.75-76].

З метою забезпечення сприятливого та стабільного інвестиційного режиму держава встановлює державні гарантії захисту інвестицій. Державні гарантії захисту інвестицій – це система правових норм, які спрямовані на захист інвестицій та не стосуються питань фінансово-господарської діяльності учасників інвестиційної діяльності та сплати ними податків, зборів(обов’язкових платежів)[31, с.366].

Державні органи та їх посадові особи не мають права втручатись у роботу суб'єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності. Інвестиції не можуть бути націоналізовані, реквізовані; до них також не можуть бути застосовані заходи, рівні за наслідками. Проте зазначимо, що майже в кожному пункті проголошених гарантій прав і захисту інвестицій застережується, що вони (ці гарантії) можуть бути порушені державою в межах її компетенції або шляхом прийняття обмежувальних законодавчих актів. Надійність, упевненість і стійкі гарантії — важливі умови ефективного інвестування, основа стабільності розвитку не тільки економіки, а й суспільства в цілому[55, с.45].

Гарантії для інвесторів включають можливість здійснення інвестування, можливість використання власних активів та захист майнових прав інвесторів під час інвестування[20, с.79].

Інститут захисту прав й інтересів суб’єктів інвестиційної діяльності має комплексний характер, оскільки форми, способи, порядок правового захисту забезпечуються нормами як матеріального, так і процесуального права. Способи захисту прав інвесторів та учасників здійснюється шляхом визнання прав інвесторів та учасників; відновлення стану, що існував до порушення права; припинення дій, що порушують право; виконання зобов’язання, зміни чи припинення інвестиційних правовідносин; відшкодування збитків; стягнення неустойки (штрафу, пені) у випадках, передбачених законом чи договором; відшкодування моральної шкоди.

Однією з умов забезпечення майнових інтересів учасників інвестиційної діяльності є заходи цивільно-правової відповідальності, яка покликана забезпечити належне виконання всіма учасниками інвестиційних відносин своїх обов’язків[58, с.253].

Отже, для забезпечення розвитку інвестиційної діяльності в Україні законодавством встановлюються гарантії та охорона прав суб’єктів інвестування, а також захист інвестицій. Предметом захисту виступають суб’єктивні права та охоронювані законом інтереси суб’єктів інвестиційних правовідносин. Захист прав та інтересів суб’єктів інвестування здійснюється шляхом застосування відповідних форм, засобів та способів захисту.

ВИСНОВКИ

Центральне місце у системній кризі суспільства й економіки посідає занепад інвестиційної сфери внаслідок недосконалого державного регулювання інвестиційної діяльності. В перехідний період державна інвестиційна політика була безсистемною та непослідовною, а вплив на інвестиційну сферу обмежувався функцією державного регулювання процесу вкладання капіталу.

Цей процес ускладнювався через негативний вплив на національну економіку внутрішніх і зовнішніх процесів перехідного періоду, до яких слід віднести непрофесіоналізм державних управлінців, порушення прин-ципу соціальної справедливості при проведенні приватизації державної власності, невизначеність умов залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій та ін. В умовах реформування економіки в Україні мають бути розроблені свої власні механізми державного та правового регулювання інвестиційної діяльності.

На основі проведених досліджень, можна зробити наступні висновки:

1. Інвестиційні правовідносини є різновидом правовідносин взагалі і мають свої особливості, обумовлені специфікою інвестиційної діяльності, зокрема відносинами власності, оскільки передбачають володіння, користування та розпорядження інвестиціями і отриманим у результаті цього прибутком.

Основними ознаками інвестиційних відносин є:

комплексний характер, що виявляється в поєднанні організаційних і майнових елементів та в можливому застосуванні різних форм інвестування;

основою виникнення цих відносин є баланс приватних та публічних інтересів;

спеціальний суб’єктний склад, де ключовою фігурою є інвестор;

значний ступінь державного регулювання.

Інвестиційні відносини класифікують за різними критеріями, зокрема: залежно від стадій інвестиційного циклу, залежно від характеру, за сферою інвестування, за формою інвестування, залежно від підстави виникнення тощо.

2. Інвестиційні правовідносини містять в собі суб’єкти, об’єкти та зміст даних правовідносин. Основним суб’єктом інвестиційних відносин виступає інвестор. Поділ їх на види здійснювався багатьма вченими-науковцями по-різному, ними були запропоновані різноманітні критерії класифікації суб’єктів інвестиційної діяльності.

Інвестування здійснюється в певні об’єкти. Об’єкти інвестування – це об’єкти господарської (комерційної та некомерційної) та інших видів суспільної діяльності, в які вкладаються інвестиції.

Зміст