Торги являють собою один із способів укладення договорів із застосуванням механізму оферти і акцепту. На відміну від двосторонніх правочинів, де ці два акти частіше всього бувають необхідними і достатніми для укладення договору, практика проведення торгів включає в себе крайньою мірою чотири етапи, на кожному з яких відбувається складання і підписання відповідних документів.

Необхідно погодитись з Н.Д. Єгоровим, що „зобов’язання по передачі майна, виконанню робіт чи наданню послуг виникає із складного юридичного складу”. При цьому сам автор називає в якості елементів відповідного юридичного складу „проведення торгів і укладення на основі їх результатів договору” [62, с.453]. На наш погляд, цей юридичний склад в одних випадках складається із двох юридичних фактів. Однак, у певних випадках їх може бути більше (наприклад, процедура двоступеневих торгів (тендерів).

Отже:

На першому етапі замовник повідомляє претендентів на виконання замовлення про свій намір вступити в договірні стосунки. При цьому відбувається публікація у "Віснику державних закупівель", інформаційному бюлетні, що видає Тендерна палата України, в інформаційних системах в мережі Інтернет та, в передбачених законом випадках в іноземній пресі, оголошення про відкриті торги (тендери) чи про проведення попередньої кваліфікації або надсилаються запрошення підрядникам для участі в торгах (тендерах) з обмеженою участю. Тут виникає перша складність, яка пов’язана із встановленням правової природи оголошення про проведення торгів: чи є оголошення офертою, чи тільки запрошенням до неї?

В юридичній науці з цього питання існують різні точки зору. Перша група авторів виходить з того, що оголошення про проведення торгів являє собою односторонній правочин організатора торгів, який тягне за собою виникнення зобов’язального правовідношення між особою, яка отримала оголошення про проведення торгів, та організатором торгів [72, с.779; 64, с.507]. Друга точка зору зводиться до того, що оголошення про проведення торгів є офертою і тому, у випадку її акцепту адресатом (будь-ким, хто відгукнувся), між організатором торгів і їх учасниками укладається договір на проведення торгів [53, с.226; 75, с.50].

Якщо розглядати оголошення про проведення відкритих торгів (тендерів), яке адресоване невизначеному колу осіб, то виходячи зі змісту ч.2 ст. 641 ЦК України, воно не є офертою, а тільки запрошенням робити пропозиції укласти договір. Запрошення до участі в закритих торгах (в торгах з обмеженою участю), хоч і адресоване конкретним претендентам, але не містить істотних умов договору. На нашу думку, необхідно погодитись із І.Б.Новицьким, який зазначав, що організація публічних торгів являє собою не пропозицію договору, а тільки запрошення робити пропозицію: посадова особа, яка проводить аукціон, може або прийняти найбільш вигідну пропозицію, або припинити торги, не прийнявши жодної пропозиції, якщо ні одна з них не досягає визначених меж [94, с.153].

Проведення попередньої кваліфікації претендентів. Мотивом замовника при проведенні попередньої кваліфікації учасників є прагнення обмежитись невеликим колом претендентів з визначеним професійним досвідом.

При проведенні попередньої кваліфікації підрядників замовник пропонує потенційним підрядникам надати великий обсяг інформації про свою поточну діяльність. Сюди відносяться відомості про структуру і напрямки діяльності фірми, про її керівництво, історію, виробничі потужності, матеріально – технічне забезпечення. Окремо надаються засвідчені копії документів, які відносяться до статуту і правил внутрішнього трудового розпорядку фірми, її фінансового становища, включаючи копію останнього балансу, інформацію про оборот капіталу та чистий прибуток за певний період часу. Технічна кваліфікація претендентів повинна бути підтверджена документацією про об’єкти, споруджені ними в минулому. При цьому вказується найменування об’єктів та їх місцезнаходження, основні технічні характеристики, їх вартість. Крім того, вимагаються фотографії, статті, довідкові матеріали і будь-які інші документи, що характеризують здатність претендента виконати певні роботи.

При оголошенні торгів з попередньою кваліфікацією замовник запрошує до подачі тендерних пропозицій тільки претендентів, які надали вищевказану інформацію і пройшли конкурсний відбір.

Направлення претендентам тендерної документації. Тендерна документація – це документація, що готується замовником та передається учасникам для підготовки ними тендерних пропозицій щодо предмету закупівлі. Тендерна документація повинна містити: інструкцію щодо підготовки тендерних пропозицій; перелік критеріїв, які висуваються тендерним комітетом з метою оцінки відповідності виконавців встановленим кваліфікаційним вимогам; інформацію про необхідність документального підтвердження відповідності виконавців встановленим кваліфікаційним вимогам; інформацію про характер і необхідні технічні та якісні характеристики предмета закупівлі (відповідну технічну специфікацію, плани, креслення, малюнки; кількість товару; місце, де мають бути виконані роботи; додаткові послуги, які мають бути надані; строки виконання робіт тощо); перелік критеріїв та методику їх оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції; зазначення основних умов, які обов'язково будуть включені до договору про поставку.

Подання учасниками торгів тендерних пропозицій. Тендерна пропозиція подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи виконавця у запечатаному конверті або в іншій формі, зазначеній у тендерних документах. На запит виконавця замовник підтверджує отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу отримання.

Існує точка зору, відповідно до якої заявка учасника торгів є одностороннім правочином вчиненим з відкладальною умовою. Роль останньої виконує така обставина як перемога заявки в ході процедури торгів. У випадку настання даної умови заявка породжує обов’язок особи, яка її направила, прийняти участь у проведенні торгів до кінця [65, с.28].

На нашу думку, тендерна пропозиція учасника торгів є