КУРСОВА РОБОТА

з конституційного і міжнародного права на тему :

«Міжнародно-правові аспекти, проблеми урегулювання регіональних конфліктів

(на прикладі одного з регіонів)»

ЗМІСТ:

ВСТУП……………………………………………………………….……….... 3 ст.

РОЗДІЛ 1. Поняття та феномен міжнародного конфлікту……………….... 4 ст.

РОЗДІЛ 2. Політико-правове врегулювання конфліктів у міжнародних організаціях …………………………………………………………………….21ст.

РОЗДІЛ 3. Актуальні проблеми міжнародно- правового регулювання національних відносин політичні науки…....……………..............................30 ст.

РОЗДІЛ 4. Проблеми Криму та шляхи їх вирішення…...............................35 ст.

РОЗДІЛ 5. Косово — висновки для України. Міжнародно-правовий аспект…………………………………………………………………………...42 ст.

ВИСНОВОК…………………………………………………………………..48 ст.

Використана література…....…….…………………….................................50 ст.

ВСТУП

Всупереч численним прогнозам на сучасному етапі розвитку людства вплив національно-етнічних чинників на різні сторони суспільного життя не лише не зменшився, а значно зріс. Одночасно на рівень, зміст, спрямованість і результати взаємовідносин національно-етнічних спільнот істотно впливають різноманітні фактори (духовно-культурні, психологічні, економічні, соціальні, політичні, правові). У свою чергу і міжнаціональні (національно-етнічні, міжетнічні) відносини суттєво впливають на розвиток різних сфер життєдіяльності особи, функціонування інститутів громадянського суспільства та держави, на зміст та особливості правового регулювання в цілому.

У цій курсовій роботі я намагаюсь розглянути особливості та структуру міжнаціональних відносин, необхідність урахування національного чинника у правовому регулюванні суспільних відносин, проаналізовано категорії "національний суверенітет" та "право на національне самовизначення", з'ясувати зміст поняття конституційно-правового статусу національних меншин та розроблено його структуру. Також хотілось би розглянути національно-культурну автономію та деякі інші, близькі до них, поняття. Проаналізувати питання національно-етнічної самоідентифікації особи, правового регулювання мовних відносин, досліджено різноманітні аспекти врахування національно-етнічного чинника в системі територіальноїорганізації держави. Сформульовано конкретні пропозиції щодо подальшого вдосконалення правового регулювання міжнаціональних відносин, забезпечення вільного національно-етнічного розвитку особистості.

РОЗДІЛ 1.

Поняття та феномен міжнародного конфлікту

1.1. Проблема наукового визначення міжнародного конфлікту 

Незважаючи на незриму присутність конфлікту в усіх сферах суспільного життя, його точне та недвозначне визначення залишається предметом наукового пошуку. Частково це пов’язано із багатогранністю конфлікту та різноманітністю його форм. Іншою і, можливо, більш важливою обставиною, що стоїть на заваді спільному розумінню цього феномену, є принципова відмінність між тими ролями й функціями, якими конфлікт наділяється в рамках різноманітних підходів до вивчення ще більшою мірою різноманітних соціальних процесів...

...Під суб’єктами конфлікту, зазвичай, розуміють його безпосередніх учасників. Роз’єднують їх власні системи інтересів і цінностей, в даному випадку – несумісні; в той час як об’єкт конфлікту або сукупність таких об’єктів, поєднує їх в єдине ціле, створюючи систему конфлікту. Суб’єкти конфлікту додають до об’єктивних протиріч суб’єктивні, перетворюючи їх на рушійну силу конфлікту. Система існуючих протиріч, перетворившись на систему інтересів суб’єктів конфлікту, вимагає від них усвідомлення несумісності цілей та неможливості одночасного повного їх досягнення. З моменту такого усвідомлення розпочинається конфлікт, принаймні в його латентній фазі. Після цього формулюються стратегії дій суб’єктів конфлікту.

Визначення: Конфлікт – ситуація, за якої учасники відносин поєднуються єдиним об’єктом, стосовно нього існує усвідомлена кожним несумісність їхніх інтересів; та діють на основі такого усвідомлення.

Цим визначенням підкреслюється дуалістична природа конфлікту: він існує як у свідомості, так і в діях учасників. Ці дві сфери протікання конфлікту є взаємопов’язаними, а управління конфліктом є найбільш ефективним за умови поширення на обидві. Крім того, конфлікт є динамічним, а не статичним явищем, яке проходить через ряд фаз розвитку, на кожній з яких йому стають притаманними нові риси. Нарешті, загальність наведеного визначення дозволяє охопити конфлікт як узагальнююче поняття, відкривши перспективи якщо не створення, то принаймні обговорення загальної теорії конфлікту...

...Конфліктологія має справу із різними типами міжнародних конфліктів, серед яких найбільш універсальним є політичний конфлікт. Єдиного та загальновизнаного визначення феномену політичного конфлікту не існує, що, однак, не означає відсутності деяких спільних елементів у розумінні цього явища. Спільним є визнання існуючого стійкого протистояння, ситуації напруги, зіткнення сторін, цілей і інтересів, а для політичного конфлікту характерним є винесення вказаних протиріч на політичний, владний рівень. Політичний конфлікт є соціальним явищем, структурованим процесом, своєрідним засобом розв'язання важливих для його учасників політичних питань, суб'єктивно оцінених ними в якості взаємовиключних інтересів, наслідком чого є конфронтаційний характер і спеціальні процедури вирішення...

...Міжнародний конфлікт можна розглядати: 1) як філософську категорію, що позначає зіткнення однієї сили з іншою; 2) як наукову категорію, методологічною функцією якої є операціоналізація основних ознак конфліктних ситуацій в світовій політиці; 3) як категорію соціальної поведінки для позначення ситуації існування двох чи декількох сторін в боротьбі за щось, що не може належати їм всім одночасно; 4) як можливість або ситуацію; 4) як структуру; 5) як подію або процес. Навіть наведений перелік тлумачень конфлікту свідчить про комплексність та системність цього явища, адже для повного розуміння конфлікту необхідно його вивчити у всіх вищезазначених проявах.

Визначення: Міжнародним конфліктом є конфлікт, який виникає за участі двох чи декількох міжнародних акторів та має міжнародно-політичні наслідки;об’єкт конфлікту при цьому виходить за межі юрисдикції будь-якого з його учасників.

Визначення: Міжнародною кризою називається специфічна фаза міжнародного конфлікту, яка характеризується 1) високою цінністю інтересів сторін; 2) коротким часом для прийняття рішень; 3) високим рівнем стратегічної невизначеності.

Часто криза ототожнюється із використанням військової сили в конфлікті, хоча безпосереднього зв’язку між ними немає. Однак криза, зменшуючи наявну кількість інформації у сторін щодо дій та намірів одна одної, а також збільшуючи антагонізм в конфлікті, збільшує також і ймовірність переходу конфлікту з латентної фази до фази відкритого протистояння із використанням військової сили. Якщо використання військової сили відбувається в ході кризи, воно нерідко має спонтанний, неорганізований характер і може