2.2. У законодавстві закріплене право іноземних інвесторів на відшкодування збитків, завданих їм незаконними діями чи бездіяльністю органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб. Питанням відшкодування збитків у сфері господарювання присвячена глава 25 ГК (див. коментар до відповідних статтей).
Визначення розміру збитків може проводитися відповідно до Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у випадках, визначених статтею 7 цього Закону.
6. Частина 6 коментованої статті встановлює стандарт компенсації, яка виплачується іноземному інвестору в порядку відшкодування збитків. Принцип адекватності компенсації стосується розміру компенсації, який, за загальним правилом, повинен дорівнювати справедливій ринковій вартості вилучених активів. Ефективність компенсації означає виплату її у валюті, в якій були здійснені інвестиції, або в іншій валюті, прийнятній для інвестора. Остаточний розмір компенсації визначається на момент фактичного виконання рішення про відшкодування збитків.
Сума компенсації за рішенням про відшкодування збитків має бути виплачена негайно, тобто без затримки, протягом нормально необхідного для цього часу. Згідно з частиною 4 статті 10 Закону України «Про режим іноземного інвестування» з моменту виникнення права на компенсацію і до моменту її виплати на суму компенсації нараховуються відсотки згідно з середньою ставкою відсотка, за яким лондонські банки надають позики першокласним банкам на ринку євровалют (ЛІБОР).
Коментована частина не встановлює стандарту компенсації правомірно вилучених інвестицій. Аналіз статті 10 Закону «Про режим іноземного інвестування» та двосторонніх інвестиційних угод дозволяє зробити висновок, що стандарт компенсації правомірно вилучених інвестицій, як правило, збігається зі стандартом відшкодування збитків, за винятком визначення моменту, на який має обраховуватися розмір компенсації. Компенсація правомірно вилучених інвестицій визначається на момент припинення права власності (ч. З ст. 10 Закону України «Про режим іноземного інвестування») або на інший момент, визначе¬ний двосторонньою інвестиційною угодою (так, згідно із ст. III (п. 1) Договору між Україною та Сполученими Штатами Америки про заохочення та взаємний захист інвестицій від 4 березня 1994 р. компенсація повинна дорівнювати справедливій ринковій вартості експропрійованої інвестиції безпосередньо перед тим, коли були здійснені дії по експропріації або коли про неї стало відомо, - залежно від того, що станеться раніше).
7. Загальні норми щодо порядку компенсації збитків містяться у Цивільному кодексі України. Відповідно до статей 1173, 1174 ЦК шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а також посадовою або службовою особою цих органів при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (посадових осіб).

3.1.1.На сьогодні в Україні інвестиційна активність внутрішніх і зарубіжних інвесторів значною мірою стримується за рахунок сформованого несприятливого інвестиційного клімату, цілої низки зовнішніх і внутрішніх факторів. Серед внутрішніх факторів, що стримують активність інвестиційних процесів, необхідно виділити такі: зниження фінансових можливостей бюджетів усіх рівнів, а також суб’єктів господарювання і населення; недосконалість і часта зміна законодавчої і нормативно-правової бази; недосконалість фінансово-кредитної системи; слабка розвиненість ринку капіталів; відсутність системи страхування ризику інвесторів і нестабільна політична ситуація; зростаючий рівень корупції і “тінізації” економіки.

Використання зовнішніх джерел інвестування (кредити, емісія цінних паперів, іноземні інвестиції, інвестиційний лізинг і селенг тощо) ускладнено через об’єктивні і суб’єктивні фактори. Світовий досвід показує, що значним

резервом інвестиційних ресурсів є заощадження фізичних осіб. Однак і це

джерело інвестування є малоймовірним внаслідок низького рівня довіри населення до держави, банківсько-кредитної системи і невисокої платоспроможності громадян України.

Вирішення проблеми браку фінансових ресурсів усередині країни можливо за рахунок залучення іноземних інвестицій. У зв’язку з цим їх роль в економіці останнім часом неухильно зростає.

Аналіз галузевої структури свідчить про те, що найбільшу інвестиційну

привабливість мають експортно-імпортні галузі промисловості (паливно-енергетичний і металургійний комплекси, хімічна промисловість, машинобудування) та високоприбуткові галузі з високими темпами окупності (торгівля, харчова промисловість, фінансові послуги).

Стан інвестиційної сфери в Україні у 1991-2005 рр. можна характеризувати

як “паралізацію” інвестиційних процесів.

Однією з причин згортання інвестиційної діяльності держави стала пріоритетна спрямованість бюджетних коштів на погашення зовнішнього боргу і фінансування соціальних витрат.

Незважаючи на пожвавлення інвестиційних процесів в Україні, що спостерігаються останніми роками на фоні поліпшення загальноекономічної ситуації і сприяло появі деяких позитивних зрушень, з’явилися негативні тенденції у процесах відтворення основних фондів протягом кризового періоду. Хоча темпи підвищення вартості основних фондів за балансовою оцінкою були відносно

більш стабільними, спостерігається помітне її зниження за залишковою

вартістю.

Викликає занепокоєння той факт, що показники відтворення основних

фондів погіршуються на фоні зниження інноваційної активності. При цьому

технічний рівень створення зразків наукових технологій не відповідає сучасним вимогам, а технічний рівень майже кожного третього зразка