Розділ I Юридичні особи як суб’єкти права власності

1.1.Поняття та ознаки юридичних осіб

Сучасне поняття юридичної особи у цивільному і торговому праві розвинених країн характеризується як одне з найменш розроблених. Законодавства іноземних держав або взагалі не дають визначення юридичної особи, або обмежуються загальними лаконічними формулюваннями. У спеціалізованій літературі наводиться як приклад більш-менш розгорнуті визначення юридичної особи, які містяться в цивільних кодексах країн Латинської Америки. У ЦК Чилі це поняття сформульоване таким чином: юридичною особою є особа фіктивна, здатна здійснювати права, нести цивільні обов’язки і вступати у правові та неправоті відносини. [34;90-94]

Слід зазначити, що окремим питанням цивільно-правового регулювання юридич-них осіб приділили увагу чимало радянсь-ких і українських вчених - Братусь С, Вінник О., Генкін Д., Дзера О., Кібенко О Комаров С, Кравчук В., Красавчиков О., Кузнєцова Н., Луць В., Малеїн Н., Маму-тов В., Матвєєв Г., Овсієнко В., Ойгензихт В., Покровський Й., Пугінський Б.І., Пушкін А., Рабинович Ф., Селіванов В., Собчак А., Шевченко Я., Шершеневич Г., Юдін В. та ін. Останнім часом окремим проблемам правового регулювання діяль-ності юридичних осіб присвячували свої дослідження Бейцун І., Блащук Т., Кочергіна В., Примак В., Спасибо-Фатєєва І.. [31;34-39]

Цивільний кодекс України не дає визначення юридичної особи. За Цивільним кодексом України юридична особа – це організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною право здатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді(ст.80 ЦКУ). На відміну від ЦК УРСР 1963 р. Цивільний кодекс України інших ознак не називає. Стаття 55 Господарського кодексу України серед інших суб’єктів господарювання називає і господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України. Визначення юридичної особи згаданий кодекс також не дає.

Стаття 80 ЦК України визначає юридичну особу так: «Юридична особа – це організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку». [2;126] Як бачимо, поняття юридичної особи законодавець розкриває через термін організація. На погляд І.М.Ткаченка, у наведеній статті визначення юридичної особи є неповним і некоректним. Зокрема, немає чіткого визначення, хто з суб’єктів цивільного права визнається юридичною особою, відтак на практиці можуть виникнути проблеми з тлумаченням і застосуванням ст.80 ЦК. Наприклад, невідомо як діяти, якщо певне утворення створене та зареєстроване у відповідності до спеціального закону, але цим законом точно не вказано – чи має воно права юридичної особи, тобто – чи завжди організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, є юридичною особою? [40;9] Якщо не завжди, то немає ніякого практичного сенсу в такому визначенні.

ЦК УРСР 1963 р. у ст.23 розкриває поняття юридичної особи через сукупність належних їй ознак, до яких відносив організаційну єдність, майнову відокремленість, участь у цивільному обороті від свого імені, здатність нести відповідальність, здатність бути позивачем або відповідачем в суді. Слід зазначити , що ці ознаки були сприйняті і міцно закріпилися у юридичній науці. І сьогодні підручники з цивільного права визначають юридичну особу через сукупність зазначених ознак.

Як вже було зазначено, чинний Цивільний кодекс визначає юридичну особу як «організацію»,що створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Проте саме поняття «організація» кодекс не розкриває. У юридичній літературі є досить поширеним тлумачення організації як певним чином організованого колективу. Так,С. Братусь зазначав, що відокремлення певної групи людей у цілях забезпечення і здійснення тих чи інших інтересів повинне вилитися в належну організаційну форму, ця організаційна форма створює необхідну для даного суспільного утворення єдність і порядок у його діяльності, робить його організацією.

Розглянемо детальніше термін організація, щоб у подальшому обґрунтувати свою позицію з цього питання. Організація (з франц.organisation, з лат.organizo – надаю структурного вигляду,упорядковую) - це об’єднання людей, суспільних груп,держав на базі спільності інтересів, мети, програми дій і т. ін.. [34;94] Организация – совокупность людей, груп, обьединеных для достижения какой-либо цели, решения какой либо задачи на основе принципов разделения труда, разделения обязанностей и иерархической структуры; общественное обьединение, государственное учреждение. [27]

В. Гайворонський вважає, що «визначення юридичної особи як організації – це данина законодавству та й теоріям юридичної особи радянського періоду, а положення, присвячені видам і організаційно - правовій формам юридичних осіб, запозичені із зарубіжних джерел». [34;9] Учений задає риторичне запитання: «А чи виправдано взагалі ототожнення суспільної властивості,якою є статус юридичної особи, з економічною категорією - організацією(підприємством, установою та їх різновидами – корпорацією, господарським товариством тощо)?». [34;94] Далі дослідник дає таке визначення поняттю юридична особа: «юридична особа – це правовий статус, правосуб’єктність – можливість мати і набувати права та обов’язки, що не має своїм суб’єктом людину, але охороняється так само, як і її права та обов’язки. [34;94]

Проте як же співвідносяться поняття "організація" і "юридична особа". Роз-мірковуючи над співвідношенням реального і абстрактного у такому явищі, як юридична особа, мені видається, що існуючі чому викликані змішуванням і ототожненням понять "організація" і "юридична особа".

Організація — це реальне соціальне явище. Вона створю-ється людьми або іншими організаціями, за якими в кінцевому підсумку теж стоять люди. Організації так само реальні, як і люди. Вони існують у суспільстві паралельно з іншими со-ціальними явищами, такими, наприклад, як держава і право. Організації, так само як і люди, можуть існувати незалежно від права, а деколи навіть наперекір йому. Усі держави світу борються