На сьогоднішній день неможна вести мову про значне підвищення рівня соціальних гарантій в Україні, тому незрозумілим є твердження про потребу розширення заповідальної свободи і, відповідно, зменшення розміру обов'язкової частки в спадщині до 1/2 від того, що належало б спадкоємцю при спадкуванні за законом. Не можна також сказати, що в порівнянні з європейськими цивільними законодавствами обов'язкова частка в 2/ З є надто великою.

Так, наприклад в Іспанії обов'язкова частка дітей складає 2/3 від частки, яка б спадкувалась ними при розподілі спадщини за законом. Отже, такі новели ЦК України щодо розміру обов'язкової частки не є позитивними і потребують відповідного коригування.

Висновки

Також, в даній робота, яка присвячена дослідженню інституту спадкування, я розглянула питання щодо правової природи спадкування, його історичного розвитку, охарактеризувала питання правової регламентації спадкування за законом, та за заповітом, провела аналіз питання суб’єктного складу спадкового договору, прав та обов’язків сторін спадкового договору, розглянула істотні умови спадкового договору, визначила предмет спадкового договору та момент виникнення права власності на майно у набувача.

Проаналізувала підстави припинення права спадкування , а також правові наслідки невиконання набувачем обов’язків після смерті відчужувача.

Спадкування — це перехід майнових прав та обов'язків померлого громадянина (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Зародки спадкування були ще в докласовому суспільстві.

Але спадкове право — подібно до того, як власність (в економічному розумінні) існувала ще до утворення класів, держави і права, але право власності виникло тільки в класовому суспільстві — з'явилося лише з виникненням держави, яка захищала інтереси власників.

Тому невипадково, що право спадкування тісно пов'язане саме з правом власності. Спадкування є одним із найпоширеніших засобів набуття права власності і служить охороні цього права.

Спадкування становить універсальну правонаступність. Саме в спадкуванні яскраво виявляється така особливість універсального правонаступництва, як одночасність переходу до правонаступника всіх прав та обов'язків, які належали правопопереднику.

Майно спадкодавця переходить до спадкоємців як єдине ціле, включаючи майнові права та обов'язки спадкодавця, а також пов'язані з ними особисті (немайнові) права.

Суттєвою особливістю універсального правонаступництва є одночасність переходу до правонаступника всіх прав і обов'язків, які входять у склад майна правопопередника.

Склад цих прав та обов'язків визначається на момент відкриття спадщини.

У дипломній роботі наведене певне теоретичне узагальнення, висвітлення проблем, що проявляється у дослідженні договірних відносин, які виникають на підставі спадкового договору, що дало мені можливість сформулювати на цій основі певні висновки та пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України.

За результатами проведеного дослідження теми дипломної роботи, мені вдалось сформулювати основні науково-теоретичні положення та висновки, а саме:

1. Обґрунтувала положення про те, що набувачем у спадковому договорі може бути повнолітня дієздатна фізична особа, кілька фізичних осіб, які у випадку укладення спадкового договору є солідарними боржниками і після смерті відчужувача набувають майно на праві спільної сумісної власності, або юридична особа.

Також, я звернула увагу на недоліки законодавчого формулювання поняття спадкового договору. Зокрема, некоректним є використання терміну "розпорядження відчужувача", який характеризує спадковий договір як договір, в якому зміст є невизначеним, неконкретним, а також словосполучення "і в разі його смерті", яке виражає лише ймовірність настання смерті, в той час, як смерть є подією, яка неминуче настане.

2. Зробила висновок, що відчужувачем у спадковому договорі може бути лише повнолітня дієздатна фізична особа.

3. Мною було уточнено, що предметом спадкового договору може бути рухома чи нерухома річ, яка визначена індивідуальними ознаками і належить відчужувачеві на праві власності.

Мною було обґрунтовано позицію, що обов’язки набувача за спадковим договором можуть полягати у вчиненні будь-яких дій майнового чи немайнового характеру, визначених на розсуд сторін і погоджених ними, за винятком дій, які передбачають одноразову сплату набувачем грошової суми еквівалентної вартості майна, визначеного спадковим договором, а також передання у власність відчужувачеві майна в обмін на майно, яке є предметом спадкового договору.

При цьому, немає підстав пов’язувати момент виконання набувачем обов’язків за спадковим договором з моментом відкриття спадщини, як це зазначається у ЦК України.

4. Доведено, що обов’язки набувача за спадковим договором можуть полягати у вчиненні будь-яких дій майнового чи немайнового характеру, визначених на розсуд сторін і погоджених ними, за винятком дій, які передбачають одноразову сплату набувачем грошової суми, еквівалентної вартості майна, визначеного спадковим договором, а також передання у власність відчужувачеві майна в обмін на майно, яке є предметом спадкового договору.

З метою захисту інтересів набувача як сторони спадкового договору необхідно передбачити у законі обов’язки відчужувача щодо збереження майна, визначеного спадковим договором, які полягають у тому, що відчужувач зобов’язаний належним чином утримувати майно, визначене спадковим договором, не допускаючи його погіршення, а також без згоди набувача не передавати майно, визначене спадковим договором, в користування іншим особам, якщо договором не встановлено інше.

У разі невиконання чи порушення відчужувачем цих обов’язків набувач має право вимагати відповідного зменшення обсягу його обов’язків.

5. Також зробила висновок про те, що з метою уникнення порушення прав набувача і зловживань з боку відчужувача, необхідно поставити невиконання останнім обов’язків за спадковим договором як підставу звернення відчужувача до суду з вимогою про розірвання спадкового договору в залежність від певних умов.

6. Обґрунтувала положення про те, що, зважаючи на особливість спадкового договору, пов’язану з моментом набуття набувачем права власності на майно відчужувача, замість права вимагати розірвання спадкового договору набувачем доцільніше буде закріпити в законі