для побудови в Україні правової держави. Національне законодавство забезпечує належні умови для здійснення адвокатами своїх професійних обов'язків. Як уже зазначалося, головна соціальна місія, фундаментальне призначення адвокатури - це захист прав людини. Така теза має бути основоположною у вирішенні проблеми досконалого функціонування цього надзвичайно важливого правозабезпечувального інституту. Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний додержуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та про статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил адвокатської етики.
Виконуючи курсову роботу, я звернула увагу, що більшість спеціальної літератури присвячується участі адвоката у кримінальному судочинстві. На мою думку це справедливо, адже саме в кримінальному процесі вирішується питання про обмеження або позбавлення людини певних прав чи матеріальних благ у зв’язку із вчиненням злочину.
Однак не слід, у зв’язку з цим, применшувати роль адвокатури в інших сферах суспільного життя. Адже адвокати приймають активну участь у захисті прав і свобод людини і в цивільному, і в адміністративному судочинстві. Крім того, як зазначалося в курсовій роботі, крім безпосередньої участі у судових справах різного характеру виконують і інші повноваження:
складають заяви, скарги та інші документи правового характеру;
посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть
здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньо економічної діяльності громадян та юридичних осіб.
Що ще раз і ще раз підкреслює важливість цього інституту та його ефективного функціонування в державі.
Стосовно гарантій адвокатської діяльності, то в курсовій роботі висвітлено деякі суперечливі моменти стосовно охорони адвокатської таємниці, а також інші гарантії, що надаються державою для забезпечення діяльності адвокатури та охорони цієї діяльності від протиправних посягань різного роду.
Список використаних джерел
Загальна декларація прав людини. Прийнята і прого-лошена резолюцією 217А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 р. www.rada.gov.ua
Декларація про основні принципи правосуддя для жертв злочину і перевищення влади. Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 р., резолюція 40/34.
Звід принципів захисту всіх осіб, підданих затриман-ню чи ув'язненню в будь-якій формі. Затверджений резолю-цією Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1988 р. № 43/173.
Конвенція про захист прав і основних свобод люди-ни. Рим, 4 листопада 1950 р. Ратифікована Законом Украї-ни від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР.
Загальний кодекс правил для адвокатів країн Євро-пейського Співтовариства. Прийнято делегацією двана-дцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 р.
Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Вер-ховної Ради України 28 червня 1996 р.
Про адвокатуру: Закон України від 19 грудня 1992 р. № 2887-ХП.
Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002 р. № 3018-ІП.
Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адво-катури: Затв. Указом Президента України від 5 травня 1993 р. №155/93.
Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи ад-вокатури. Указ Президента України від 30 вересня 1999 р.
Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну ко-місію адвокатури: Затв. Указом Президента України від 5 травня 1993 р. № 155/93. Станом на 27 березня 2007р.
Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи ад-вокатури. Указ Президента України від 30 вересня 1999 р.
13.Правила адвокатської етики: Схвалено Вищою кваліфі-каційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів Украї-ни 1 жовтня 1999 р., протокол від 1—2 жовтня 1999 р. № 6/УІ. Станом на 1грудня 2006р.
14.Кримінально-процесуальний кодекс України: Затв. Законом УРСР від 28 грудня 1960 р. № 1000-У.
Кримінально-виконавчий кодекс України. Прийня-тий Верховною Радою України 11 липня 2003
16. Кравчук В.М. Стратегія і тактика цивільного процесу: Практичний посібник. – К.: Атіка, 2005. –
17 Леоненко В.В. Профессиональная этика участников уголовного судопроизводства. – К., 1981. – 164с.
Михайленко А.Р. Расследование преступлений. Законность и обеспечение прав граждан. – К.: Юрінком Інтер, 1999 . – 445с.
Михеєнко М.М., Молдован В.В., Шибіко В.П. Кримінально-процесуальне право: Тези лекцій, задачі, ділові ігри. – К.: Вентунрі, 1997 . – 352с.
Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. – К.: Юрінком Інтер, 1997.
Петрухин И.Л. Адвокат и клиент: отношения доверия // Адвокат . – 1999. №1
Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. – К.: Ін Юре, 1997. –320с.
Шкарупа В.К., Філонов О.В. Адвокатура України: навчальний посібник. – 2-ге видання, – К.: Знання, 2008. –398с.
Ющик О. друге оновлення третьої влади // Голос України 7 грудня 1999р.