3.5. Зберігач на підтвердження приймання товару на зберігання видає Товароволодільцю складську квитанцію.

4. Порядок розрахунків.

4.1. Вартість послуг зберігача за кожною товарною партією визначається при прийнятті та узгодженні заяв-апецифікації.

Цим документом можуть встановлюватися умов натуроплати Зберігача.

4.2. Розрахунки за послуги зберігача здійснюються протягом нормального терміну, необхідного для перерахування за платіжними дорученнями Товароволодільця, але не більше як п’ять днів з дня приймання товару на зберігання.

Розрахунки за додаткові послуги здійснюються за викладеними у цій статті правилами, в той же час термін від дня пред’явлення Зберігачем відповідних рахунків.

5. Відповідальність сторін.

5.1. У разі втрати (розкрадання, псування) переданого на зберігання товару Зберігач зобов’язується відшкодувати нестачу шляхом оплати вартості товару за цінами що склалися на день відшкодування, у термін не більше як 10 днів .

У такому ж порядку відшкодовуються збитки, викликані зниженням якості товару на за час зберігання, якщо на цій підставі Товароволоділеці відмовляється від одержання товару.

5.2. У разі відмови від товару Товароволодільця, по закінченні терміну зберігання, Зберігач має право реалізувати товар на свій розсуд з відшкодуванням Товароволодільцеві вартості за якою товар був прийнятий до передачі на зберігання, за вийнятком витрат Зберігача повязаних із зберіганням та реалізацією товару.

5.3. За прострочення платежів за договором Товароволоділець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

5.4. Форс-мажор. Сторони звільняються від відповідальностіза невиконання зобов’язань, якщо таке невиконання викликане обставинами що не залежать від волі сторін та є поза межами їх компетенції: стихійним лихом,техногенними аваріями, воєнними діями, страйками локаутами або рішенням державних органів влади , що унеможливлює виконання договору.

Належна сторона зобов’язана письмово повідомити другу сторонупро настання таких обставин з вказівкою на офіційне джерело інформації про них. Здня такого повідомлення дія договору припиняється, договір втрачає силу. Але сторони зобовязані повернути за належністю одна одній все одержане без підстави до припинення дії договору.

6. Дія договору.

6.1. Цей договір набирає чинності з дня його укладення і діє протягом 12 місяців.

6.2. Дострокове припинення договору та внесення до нього змін можуть мати місце за письмовою угодою сторін.[10.65-67]

Юридичні адреси, банківські та транспортні реквізити:

Товароволоділець Зберігач

----------------------- ______________

Договір підписали:

Директор Голова правління

________ (Радутний В.В.) ________(Сидоренко С.С)

1.4. Зберігання на товарному складі

Відносини, пов'язані зі зберіганням речей на товарному складі, ре-гулюються окремими положеннями ЦК (статті 956-966). Це обумов-лено особливостями даного виду зберігання, які полягають у наступ-ному. По-перше, договір у цьому випадку укладається стосовно речей, які мають ознаки товару, тобто призначені для використання у сфері підприємницької діяльності шляхом наступної їх реалізації (продажу або обміну). По-друге, ст. 956 ЦК визначає товарний склад як організацію, яка зберігає товар і надає пов'язані з цим послуги на засадах підприємницької діяльності. Частина 2 цієї статті визначає статус складу загального користування, якщо відповідно до закону, інших нормативно-правових актів або дозволу (ліцензії) товарний склад зобов'язаний приймати на зберігання товар від будь-якої осо-би. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 957 ЦК у цьому разі договір збе-рігання набуває ознак публічного договору (ст. 633 ЦК). Підпри-ємницька діяльність, пов'язана зі зберіганням товарів, як правило, здійснюється товарними складами з використанням власних або орендованих приміщень, спеціально пристосованих для цього (зерно-сховищ, елеваторів, холодильників). Товарний склад може надавати додаткові послуги, безпосередньо пов'язані зі зберіганням товарів, наприклад, транспортні й транспортно-експедиційні послуги. По-третє, і зберігачем, і поклажодавцем за договором зберігання на то-варному складі можуть бути лише суб'єкти підприємницької діяль-ності.[8;154]

За договором складського зберігання товарний склад зобов'язу-ється за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і по-вернути його у схоронності (ст. 957 ЦК). Положення цієї статті дозво-ляють розглядати його як реальний, оплатний та двосторонній дого-вір. Разом з тим, залежно від умов його укладення не виключена мож-ливість визнання цього договору консенсуальним. Договір склад-ського зберігання підлягає обов'язковому укладенню у письмовій формі. її дотримання має знаходити вираз у складанні відповідних складських документів. Це, зокрема, складська квитанція, а також просте і подвійне складські свідоцтва. Виходячи з положень ста-тей 962-966 ЦК, просте і подвійне складські свідоцтва, підлягають розгляду як різновид цінних паперів, а саме товаророзпорядчих цін-них паперів (ч. 4 ст. 195 ЦК), оскільки володіння ними дає право роз-порядження товаром, що зберігається на товарному складі і зазначе-ний у їх змісті (ч. 1 ст. 963 ЦК). Стаття 962 ЦК визначає особливості подвійного складського свідоцтва як ордерного цінного папера. Кож-на з двох частин цього складського документа повинна містити рек-візити, визначені ч. 2 названої статті. Документ, який не відповідає вимогам ст. 962 ЦК, не є подвійним складським свідоцтвом. Просте складське свідоцтво видається на пред'явника і повинне містити рек-візити, визначені положеннями ст. 965 ЦК. Документ, який не відпо-відає вимогам, встановленим ч. З цієї статті, не є простим складським свідоцтвом.

Положення ст. 959 ЦК визначає обов'язок товарного складу за свій рахунок оглянути товар в момент прийняття його на зберігання з метою визначення його кількості та зовнішнього стану. Дотримання цієї вимоги зменшує вірогідність можливих у майбутньому між по-клажодавцем і зберігачем суперечок стосовно кількісних та якісних характеристик переданих на зберігання товарів. Поклажодавець має право вимагати від товарного складу надання йому можливості оглянути товар або його зразки протягом усього часу зберігання для за-безпечення впевненості у його схоронності та належності умов збе-рігання. Якщо предметом зберігання є речі, визначені родовими ознаками, поклажодавець має