які охороняються. До особ-ливостей, що дозволяють розглядати цей договір як окремий різ-новид договорів про надання послуг, зокрема слід віднести його предмет забезпечення саме недоторканності особи або майна, а та-кож покладення обов'язків за договором не тільки на охоронця, а й на його контрагента - особу, яка охороняється, або власника майна, яке є об'єктом охорони. Володілець переданого під охорону майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені догово-ром правила особистої або майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
ВИСНОВОК
Таким чином, укладення договору зберігання є самостійним етапом формування зобов'язального правовідношення зі зберігання майна, який фактично уособлює правову підставу його виникнення. Дотримання вимог законодавства щодо порядку укладення договору забезпечує його чинність і водночас виникнення зберігального правовідношення, після чого наступає новий етап – динаміка договірного правовідношення, яка виражає процес реалізації його суб'єктами відповідних прав та обов'язків, а відтак уособлює стадію виконання договору зберігання. Оскільки договір зберігання є правочином, то, звичайно він має відповідати також загальним вимогам, що ставляться до правочинів. Отже, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Сфера застосування договору зберігання визначається з урахуванням його суб’єктного складу (він може укладатися між будь-якими учасниками цивільних відносин) та об’єктів зберігання. Для окремих зберігачів законом встановлені спеціальні правила зберігання.
Сторонами договору зберігання є поклажодавець і зберігач, яки-ми можуть бути будь-які фізичні та юридичні особи.
Отже, в процесі написання курсової роботи, я дала детальну характеристику договору зберігання, та вивчила основні аспекти щодо його укладання. Тому завдання виконані і мети при написанні курсової досягнуто.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України, 28 серпня 1996 р - К., 1996. - С 55.
2. Цивільний кодекс України. // Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 40, N 41, N 42, N 43, N 44, ст. 356
3. Закон України «Про банки і банківську діяльність» у редакції від 7 грудня 2000 р. // ВВР. — 2001. — № 5-6. — Ст. 30
4. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2т./За відповід. ред.. О.В.Дзери(кер.авт.кол.), Н.С.Кузнецової, В.В.Луця. –К.: Юрінком Інтер, 2005.
5. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн../ О.В.Дзера (кер. авт. кол.), Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнецової. -2-е вид.,допов. і перероб. –К.: Юрінком Інтер, 2005
6. Цивільне право України: Підручн У 2-х кн / За ред. О В. Дзери. НС Кузнєцової -К., 1999 - С 527.
7. Е. А. Мичурин, Гражданское право Украины в схемах, учебное пособие, Харьков Юрсвит 2006
8. Цивільне право України за загальною редакцією В. І Борисової, І. В. Спасибо-Фатеевої та В. Л. Яроцького, Київ Юринком Интер 2007.
9. Цивільний процесуальний кодекс України із змінами та доповненнями станом на 1 січня 2007 року. Харків «Право» 2007 р.
10. Черняков В. М. монографія «Реформація цивільного права» К. 1995р