У статті 56 нового Сімейного кодексу “Право чоловіка, дружини на особисту свободу” закріплено декілька прав подружжя:

по-перше, право кожного із подружжя на вибір місця свого проживання означає, що подружжя може проживати як окремо, так і спільно, законодавець не встановлює для подружжя режим обов’язкового спільного проживання. Кожен із подружжя має право на окреме проживання, а інший не може перешкоджати у реалізації цього права. Право на вибір місця проживання також передбачає, що при зміні місця проживання одним із подружжя інший не повинен також змінювати місце проживання.

Особисті немайнові обов’язки подружжя.

Вони в першу чергу полягають у тому, що кожен з подружжя зобов’язаний не заважати іншому з подружжя здійснювати права на материнство, батьківство, повагу до своєї індивідуалісті, здобуття освіти, прояв своїх здібностей, вибір місця проживання тощо. Те ж саме можна сказати і про спільне вирішення подружжям питань життя сім’ї, де праву одного відповідає обов’язок іншого з подружжя.

Шлюб створює для подружжя і особливий особистий обов’язок – не вступати в інші шлюбні правовідносини під час дії раніше укладеного шлюбу.

Згідно ст..55СКУ дружина та чоловік зобов’язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім’ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Кожен з подружжя зобов’язаний утверджувати в сім’ї повагу до матері та батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім’ї за свою поведінку в ній, зобов’язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім’ї. Проте ці норми носять декларативний характер, мають прояви моралі. В них, по суті, названо моральні обов’язки подружжя один перед другим. Але з іншого боку це своєрідний орієнтир правильної поведінки. Слід зазначити, що санкцій за невиконання подружжям особистих немайновий обов’язків СКУ прямо не передбачено. Однак зловживання одним з подружжя особистими правами та обов’язками, нехтування інтересами сім’ї, перешкоджання іншому з подружжя у здійсненні ним його ОНП може бути підставою для розірвання шлюбу, а в ряді випадків тягне негативні наслідки в майновій сфері.

ВИСНОВКИ

Характеризуючи права та обов'язки подружжя, які закріплені в новому Сімейному кодексі, дисертант приділяє особливу увагу праву кожного із подружжя на прізвище, право на вибір місця проживання, на громадянство, на вибір професії, роду занять.

Право подружжя на вибір місця проживання є безспірним правом кожного із них, будь-які спроби обмежити, заборонити одному з подружжя здійснити своє право є незаконними.

Законодавство України передбачає можливість зміни фізичною особою імені, прізвища, по батькові. Аналіз чинного законодавства дав змогу дисертанту стверджувати про необхідність удосконалення законодавства щодо можливості зміни імені по батькові фізичної особи.

Дисертант пропонує змінити положення ч. 3 ст. 6.4 “Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні”, виклавши її в такій редакції: “У разі порушення терміну реєстрації, переміни прізвища, імені, по батькові з поважних причин, підтверджених документально, термін реєстрації може бути продовжено керівником відділу РАЦСу, але не більше ніж на шість місяців”.

СК України передбачає також обов'язок подружжя турбуватися про сім’ю (ст. 55 СК). У ч. 2 ст. 55 СК України передбачено обов’язок чоловіка утверджувати в сім’ї повагу до матері, а дружина повинна утверджувати повагу до батька. Дисертант аргументовно доводить, що положення ч. 2 ст. 55 СК України, не досить вдале, тому що не передбачає обов’язку подружжя утверджувати повагу в сім’ї до інших її членів (дітей, діда, баби, інших родичів). На думку дисертанта, слід змінити норму ч. 2 ст. 55 та викласти її у такій редакції: “ Кожен із подружжя зобов’язаний утверджувати в сім’ї повагу до батька, матері, до інших членів сім’ї”.

Проведений аналіз правових норм нового Сімейного кодексу України, які регулюють права та обов’язки подружжя, дозволяє стверджувати дисертанту, що більшість з цих норм є нормами-деклараціями.

У сучасній Україні закон гарантує свободу кожного з подружжя у виборі професії та роду занять, право подружжя спільно розв’язувати всі питання життя сім’ї. Практика свідчить, що зловживання одним із подружжя своїми правами та заборона іншому займатися улюбленим заняттям, реалізовувати свої здібності може бути підставою для розірвання шлюбу, так само, як і втручання у життя сім’ї інших осіб.

Порівняльна таблиця особистих немайнових прав за СКУ і ЦКУ

ЦКУ СКУ

Виникають від народження та належать всім без винятку фізичним особам незалежно від віку, дієздатності та інших обставин | У зв’язку із взяттям шлюбу, зареєстрованого у встановленому порядку

Є абсолютно визначеними, тобто конкретному носієві абсолютного права протистоїть невизначена кількість осіб, які повинні поважати його право і не порушувати його | Є відносно визначеними; можуть бути порушені не будь ким, а лише іншим з подружжя; особистим правам одного із подружжя протистоїть обов’язок іншого з подружжя не перешкоджати їх здійсненню, не порушувати їх

Є визначальними в житті суспільства, утворюються у духовній сфері життя суспільства |

Є визначальними в сімейних правовідносинах, в їх основі лежать духовні цінності без яких неможливо створити шлюб та сім’ю

Здійснюються особисто, на власний розсуд в межах, встановлених законом, не заважаючи інтересам інших осіб |

Здійснюються за умови погодження своїх дій з іншим з подружжя та з урахуванням інтересів сім’ї в цілому