Зміст

Вступ…………………………………………………………………..3- 4

Розділ 1. Поняття версії в кримінальному процесі……………………………5- 6 1. Види і класифікація версій…………………………………………………...7-9

Розділ 2. Наука про криміналістичні версії………………………………….10-14
2.1. Предмет доказування, використання версій під час доказування………14-18

Розділ 3. Перевірка і дослідження версій…………………………………….19-24

Розділ 4.Головні вимоги до побудови версій в процесі доказування……….24-30

Висновки…………………………………………………………………….....31

Список використаних джерел…………………………………………….32

Вступ

Розкриття злочину — процес встановлення об'єктивної істини у справі, який здійснюють на основі загальних положень теорії пі-знання. У пізнанні обставин злочину важливе місце посідає метод аналогії. Під час попереднього розслідування та судового слідства звернення до аналогії досить правомірне: бо вона часто є стимулом до роздумів і логічною основою побудови версій. По-рівнюючи розслідуваний злочин за подібними ознаками (спосо-бом і знаряддям вчинення, способом приховування та ін.) з анало-гічними раніше розкритими злочинами, слідчий може встановити нові суттєві обставини у кримінальній справі.

У процесі розкриття злочинів слідчий звертається до фактів і по-дій минулого, тому особливе значення має формально-логічна кате-горія гіпотези. Стосовно діяльності правоохоронних органів з роз-криття злочинів гіпотеза дістала назву криміналістична версія — обґрунтованого припущення, яке пояснює характер злочину в цілому чи його окремих обставин.

Необхідно зважати на те, що гіпотетичний метод пізнання характерний не тільки для попереднього та судового слідства. Його широ-ко застосовують в оперативно-розшуковій діяльності, а також екс-перти.

Відповідно до норм чинного кримінально-процесуального законодавства України завдання попереднього слідства полягає у викритті осіб, винних у вчиненні злочинів, шляхом обирання й перевірки доказів, що здійснюється з метою визначення предмета судового розгляду з огляду на це зазначене слідство — це виявлення, розгляд, перевірка й оцінка фактичних даних, що мають значення доказів у кримінальній справі та відіграють роль засобу встановлення обставин останньої.

Пізнання злочину здійснюється у повній відповідності з загальними закономірностями і категоріями теорії пізнання. Злочин, як подія що мала місце в минулому, не може бути сприйнятий слідчим лише через органи почуття. Безпосередньо сприйматися можуть лише матеріальні сліди та наслідки злочину. А для розшуку цих слідів та оцінки їх значення необхідна напружена розумова діяльність слідчого.

Розслідування злочинів обґрунтовано від-носять до специфічної пізнавальної діяльності тієї, яка має творчий характер. Важливою умовою успішного вирішення завдань що вини-кають при цьому є єдність психологічних та інтелектуальних якостей слідчого.

РОЗДІЛ 1

Поняття версії в кримінальному процесі

Важливим логічним інструментом пізнання є гіпотези, які у слідчій діяльності прийнято називати версіями. У перекладі з латинської слово «версія» означає поворот, видозміну. В юридичному розумінні воно вживається як синонім будь якого припущення, передбачення здогадки, які виникають у процесі більш або менш складної розумової діяльності. Версія детермінована з проблемною ситуацією, з питаннями, які не дістали вирішення у процесі розслідування.

У гносеологічному (пізнавальному) аспекті версія являє собою форму переходу від не знання до знання про подію, що розслідуєть-ся. Тому її треба розглядати як форму і процес відображення явищ мате-ріального світу, осягнення думкою об’єктивної природи предмета що пізнається.

Процес пізнання не передбачає розмежування окремих боків процесу мислення. Логічний процес не існує без пізнавального і психічного, пізнавальний — без логічного і психічного, а психічний — без пізнавального і логічного. Усі вони взаємопов’язані та взаємообумовлені. Це різні сторони єдиного процесу мислення.

Психічна діяльність є діяльністю мозку органу мислення (психічний бік мислення) і водночас відображенням, пізнанням світу об’єктивної дійсності (пізнавальний бік мислення), а думка — це насамперед продукт мислення кінцевий вияв процесу (логічний бік мислення).

Розділити окремі сторони процесу мислення при його практичному застосуванні неможливо. Лише у разі дослідження останніх здійснюваного з метою визначення їх специфічних ознак доцільне розмежування цієї складної розумової конструкції.

Версія, з одного боку, є окремим методом криміналістичної науки, а з другого — ймовір-ною інформаційно-логічною моделлю проблемної ситуації, результатом розумової діяль-ності слідчого. Оскільки пізнавальна діяльність слідчого має творчий характер, в її структурі присутні як обов'язкові та неусвідомлювані компонен-ти інтуїція, здогадка, установки, уявлення, професійні знання, фантазія.

Велике значення мають інтелектуальний потенціал, рівень освіти, спосіб мислення, професійний досвід слідчого, його здатність використовувати передовий досвід розсліду-вання злочинів, запобігання їм. Це дозволяє слідчому розгорнути припущення в систему фактів (доказів), пояснити процес їх форму-вання, встановити правильність або помилко-вість його висновків стосовно події, яка роз-сліпується [6,c.88].

У науковій літературі немає єдності погля-дів щодо сутності, місця, значення та ролі версії під час здійснення попереднього слідст-ва.

Уявляється, що для визначення поняття ”криміналістична версія” велике значення ма-ють й істотні ознаки. А такими ознаками є те, що слідча версія — це самостійна форма мислення, яку не можна ототожнювати з понят-тям, міркуванням, висновком, а також вису-нуте слідчим припущення, що підлягає обо-в'язковій перевірці.

Таким чином, криміналістична версія — це припущення слідчого стосовно невстановлених обставин події, яка досліджується, максималь-но широке узагальнення наявних відомостей і фактів, що відзначається єдиним поясненням і спрямоване на розслідування злочинів.

Криміналістична версія – це обгрунтоване припущення про факт, явище або групу фактів, явищ, що мають або можуть мати значення для справи; версія вказує на наявність і пояснює походження цих фактів, явищ, їхній зміст і зв'язок між собою і служить цілям встановлення істини по справі.

Надаючи версії статусу методу пізнання, можна говорити про те, що основним її при-значенням є упорядкування і систематизація наявної інформації з метою пояснення фак-тів.

1.1. Види і класифікація версій

Науковці класифікують версії за:

- суб'єктом висування: слідчі, оперативно-розшукові, експертні, судові , (ці версії, як правило, взаємозалежні і можуть випливати одна з іншої. Так, слідча версія може випливати з експертної, оперативно-розшукова — зі слідчої і