межі доказування при прийнятті рішення про пору-шення справи будуть вужчі, ніж у кримінальній справі в цілому, оскільки для ймовірного, можливого висновку про наявність чи відсутність будь-яких фактів, обставин потрібна менша кількість доказів, ніж для їх достовірного встановлення. Межі доказування у даній стадії будуть вужчими у порівнянні зі стадією досудового розслідування ще й тому, що перед початковим етапом кримінального процесу не ставиться завдання з'ясувати всі обставини, що входять у предмет доказування у справі. Як буде показано далі, предмет доказування у стадії порушення кримінальної справи вужче, ніж у стадії до-судового розслідування, а тому вужчими є і межі доказування [13, c.37].
Однією з обставин, що підлягають встановленню у першій стадії процесу, є наявність чи відсутність визначеного законом приводу до порушення кримінальної справи, під яким слід розуміти одержання органами дізнання, слідства, прокуратури і суду із зазначених у законі джерел даних про вчинений злочин або той, що готується.
Розділ 3
Дослідження і перевірка версій
Друга стадія процесу версіювання - розвинення версії пов'язується нами з розумовим дослідженням припущення, виведенням з нього положень, їх деталізація шляхом постановки питань по кожному з положень.
З логічної сторони це процес формування суджень про невстановлені ще факти і обставини (конкретизація версії).
Традиційно в учбовій криміналістичній літературі дослідження (перевірку) версії розглядають в двох етапах: 1) аналізу версії; 2) практичній її перевірці. Другий етап в свою чергу поділяють на чотири стадії: висунення положень; визначення слідчих дій і черговість їх проведення для перевірки висунутих положень; проведення запланованих дій; оцінка отриманих даних і формування висновку про істинність або хибність версії.
Виходячи з цієї теоретичної концепції, в юридичній літературі приводяться наступні правила перевірки версій.
1. З версій повинні бути виведенні всі положення, що логічно випливають.
2. Положення повинні бути логічно пов'язані між собою.
3. Результати перевірки приватних версій використовуються як основа для побудови загальних версій.
4. Послідовність перевірки версій визначається практичними умовами розслідування.
5. Перевірка версії може бути здійснена як слідчим, так і оперативним шляхом.
Стадія оцінки отриманих фактичних даних, їх співставлення з висунутими положеннями і на цій основі формування висновку про істинність або хибність версії (припущення) має велике практичне значення, але теоретично досліджена не достатньо. Тому пропонуємо виділити її в якості самостійного елементу розумової діяльності слідчого - як доказування версії. Другу ж стадію - розвинення версії вважаємо доцільним обмежити логічним дослідженням висунутого припущення [7, c.57].
Головним в логічному дослідженні змісту версії є уявлення про те, які факти, події, обставини повинні існувати в реальній дійсності, якщо висунута версія виражає об'єктивну істину. Ці положення, що є припущеними судженнями, знаходять вираз у сформульованих слідчим питаннях, що підлягають поясненню. Вони дозволяють значно розширити знання слідчого про обставини злочину, дозволяють прогнозувати існування окремих фактів - систематизувати приховані сторони злочину. В цьому плані версія виступає логічною умовою планування розслідування.
Досвід показує, що для практичних працівників, а також і слухачів спірним моментом виявляється задача визначення стосовно кожної версії вичерпною сукупності питань, які підлягають практичні перевірці. По цій причині дане завдання вимагає серйозного і наполеглого відпрацювання на заняттях і відповідного висвітлення в учбовому посібнику.
Для того, щоб з висунутого на передуючому етапі припущення вивести положення, судження, яким виражається версія, включається у висновок у якості посилання (або в склад посилання в якості одного з елементів). В операціях по розробці положень використовуються в якості інструментарію різноманітні логічні конструкції. В логіці відомі два правильних модусу умовно-категоричного умовиводу - стверджуючий і заперечуючий. Використання стверджуючого модусу можна проілюструвати за допомогою такого роздуму: "Якщо Іванов здійснив злочин (крадіжку), то він був на місці події, у нього повинні бути викрадені речі Згідно висунутої версії, існують певні підстави вважати, що в крадіжці винен Іванов. З цього виходить, що можна припустити, що Іванов був на місці події і що в нього повинні бути викрадені речі." Якщо версія вірна, то і виведенні положення повинні відповідати дійсності. Достовірність положення визначається достовірністю версії. Подальша перевірка висунутої версії буде пов'язана з пошуками відповідей на питання: "Чи знайдені на місці події сліди перебування Іванова?", "Чи зберігаються у нього викрадені речі?" і т.д.
Заперечуючий модус використовується в процесі доказування хибності версії. Розглянемо його нижче.
В процесі логічного виведення положень із версії найбільш широко застосовується дедукція. Саме з цим методом отримання нового знання, а саме, в логічному відношенні пов'язане використання типових версій. Вони можуть підказати, де, наприклад, злочинці частіше за все ховають зброю або викрадені речі, яким шляхом намагаються знищити сліди і т.д. Однак важко погодитись з тими авторами, які вважають дедуктивний метод єдиним можливим методом виведення положень з версії. Не можна виключати інші методи, наприклад, аналогію: бо саме вона являється одною з логічних основ реалізації особистого досвіду слідчого, роль якого на цьому етапі версіювання заперечувати неможливо [9, c.265].
Перевірка версії. Третя стадія доказування версії може реалізовуватись двома шляхами. Перший - емпіричний пов'язаний з безпосереднім виявленням фактів, явищ (або їх відображень), він здійснюється засобами процесуального доказування. Другий - теоретичний - полягає в логічному доказуванні або спростуванні версії.
Перший шлях в цілому не характерний для розробки повної моделі криміналістичної версії. В розслідуванні злочинів таким шляхом встановлюються окремі обставини (сліди) скоєного злочину при здійсненні окремих слідчих дій, наприклад огляді місця події.
Другий шлях, на мою думку, досить перспективний і повинен розроблятися в рамках вчення про криміналістичну версію з використанням законів логіки. Так,