Висування припущення, тобто формулювання гіпоте-зи, становить основний зміст гіпотези.

Припущення — головний елемент будь-якої гіпотези. Припущення є відповіддю на поставлене запитання про сутність, причину, зв'язки спостережуваного явища. При-пущення містить те знання, до якого доходять унаслідок узагальнення фактів. Припущення — та серцевина гіпо-тези, Побудова версії здійснюється в міру накопи-чення, логічної обробки і осмислення фактів [4,c.234].

наявних знань, власного досвіду, ре-зультатів узагальнення практики слідчий формулює висновок у вигляді судження, яке дає ймовірне пояснення події при цьому треба додержувати певних правил. Так, версія повинна бути обґрунтована реальними фактами, не суперечити науковим даним, відзначатись конкретністю, логічно правильною побудо-вою і несперечливістю. Треба мати контрверсію у справі, висувати максимально можливу кількість версій.

Під час розробки версії слідчий має засто-совувати логічні прийоми (аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії, рефлексії), закони логіки (тотожності, несперечливості, виклю-ченого третього, достатньої підстави).

Висунуті положення необхідно доводити, не сприймати на віру бездоказові твердження. У процесі оформлення інформаційного бази-су велике значення мають спостереження, експеримент, порівняння, аналіз, індукція. Порівняння дозволяє визначати тотожність встановлених фактів і різницю між ними, зіставляти їх з вже відомими даними. У проце-сі аналізу досліджуються окремі властивості фактів. Метод індукції дає можливість групувати ті факти, які мають які-небудь загальні ознаки.

При висуванні версії необхідно широко за-стосовувати аналогію. Вона лежить в основі розшуку злочинця за способом вчинення зло-чину. Як правило, версія повинна обґрунтову-ватись множинністю фактичних даних. При цьому велике значення має їх узагальнення на основі поєднання подібних суттєвих ознак і зв'язків багатьох відображених мисленням предметів.

Версія як ідеальна (уявна) логічна модель вчиненого злочину, як було сказано вище, про-ходить у своєму розвитку три чітко окреслені послідовні стадії, які відображають процес розслідування:

- виникнення (висунення) версії;

- аналіз (розробка) висунутого припущення та визначення ряду наслід-ків (обставин, подій, фактів), які логічно випливають із висунутого припущення;

- практична перевірка можливих наслідків та порівняння їх із тими, що в результаті перевірки встановлені насправді. Якщо це порівняння засвідчить, що наслідки, які були логічно виведені аналі-зом змісту версії, насправді не існують, то це означає, що висунута версія не відповідає об'єктивній істині і має бути відкинута.

Зі структури версії як логічної моделі розслідуваного злочину в цілому чи його окремих епізодів випливає, які елементи цієї моделі є в наявності, а які відсутні й потребують додаткового пошуку та пе-ревірки для того, щоб модель стала повною. Виявлення під час пере-вірки версії нових фактів, невідомих до її висунення, підвищує сту-пінь її надійності. Спроможність версії не тільки пояснювати раніше відомі факти, а и виявляти нові — важлива умова можливості пере-вірки висунутого припущення, свідчення великого пізнавального значення криміналістичних версій.

Логічний процес побудови версій є єдиним для всіх її різновидів (слідчої, судової, експертної, загальної, окремої). Версія не може бути продуктом необґрунтованих і надуманих здогадок і припущень.

В основу версії мають бути покладені фактичні дані, які поділя-ються на дві основні групи.

1. Дані, отримані з різних джерел, які стосуються кримінальної справи. Вони можуть міститись у судових доказах, матеріалах оперативно-розшукової діяльності, актах відомчих перевірок, заявах і по-відомленнях громадян, повідомленнях засобів масової інформації та в інших джерелах. Для побудови версій на основі даних цієї групи за-стосовують переважно такі логічні прийоми та форми мислення, як аналіз і синтез, безпосередні та опосередковані (здебільшого індук-тивні) умовиводи [3,c.7].

2. Дані, які є результатом наукових узагальнень і безпосередньо не стосуються кримінальної справи. Це дані природничих, технічних та інших наук (криміналістики, судової медицини, фізики, хімії), а та-кож отримані з життєвого та професійного досвіду слідчого, узагаль-нень слідчої, судової та експертної практики. Зокрема, велике значен-ня під час висунення версій мають результати кримінологічного ана-лізу і видова криміналістична характеристика злочину.

Висунення версій — процес, що охоплює всі сумнівні та невідомі обставини розслідуваного злочину. Якщо будь-які обставини слідчо-му поки що невідомі або сумнівні чи є дані про їх суперечливість, не-обхідно щодо кожної з цих обставин висунути всі можливі на цей мо-мент розслідування обґрунтовані версії.

Процес розкриття злочинів з використанням гіпотетичного мето-ду пізнання передбачає оцінювання розслідуваної події в цілому та висунення загальних версій, кожна з яких потім деталізується, по-діляється на низку версій за окремими обставинами, що охоплюють-ся загальною версією. Наприклад, у разі виявлення трупа людини з ознаками насильницької смерті розумова діяльність слідчого роз-починається із загальної оцінки отриманої інформації та висунення таких можливих загальних версій:*

вчинено вбивство;*

стався нещасний випадок;*

вчинено самогубство.

Кожна з цих трьох загальних версій передбачає висунення та пе-ревірку окремих версій. Так, припущення про вбивство породжує версії про час, місце, мотив і мету вбивства, його виконавця та співвиконавців, знаряддя вбивства, інші обставини злочину.

Обсяг окремої слідчої версії може бути різним: версія може стосу-ватися будь-якої обставини, що перевіряється, події чи охоплювати дві та більше взаємопов'язані обставини. Іноді в одній окремій слід-чій версії об'єднуються кілька припущень щодо різних обставин зло-чину (наприклад, про суб'єкт, мотив, час, місце та спосіб). Аналіз і перевірка таких "збільшених", великих за обсягом версій ускладнені і їх можуть здійснити тільки досвідчені, висококваліфіковані слідчі. Під час розслідування багатоепізодних, складних злочинів бажано, щоб окремі