справ зобов’язаний видати дозвіл на виготовлення печаток і штампів суб’єкту підприємницької діяльності або надати письмову відмову із зазначенням причин, які обумовлюються законодавством України.
Порядок відкриття рахунку в банківській установі регулюється Інструкцією «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах», затвердженою постановою Правління Національного банку України № 492 від 12 листопада 2003 року та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року [19]. Відповідно до цієї Інструкції суб’єкти підприємництва мають право відкривати рахунки у будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом чи банківськими правилами.
Суб’єктам підприємництва можуть відкриватися два види банківських рахунків:
1) поточні рахунки;
2) вкладні (депозитні) рахунки [19].
Поточний рахунок – це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів. Вкладний (депозитний) рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент і підлягають поверненню клієнту. Проведення розрахункових операцій і видача коштів готівкою з вкладного (депозитного) рахунку суб’єкта підприємництва забороняється.
Для відкриття поточного рахунку юридичній особі – суб’єкту підприємництва, уповноваженою нею особою банківській установі подаються такі документи:
1) заяву про відкриття поточного рахунку, яку підписують керівник та головний бухгалтер юридичної особи;
2) копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;
3) копію належним чином зареєстрованого установчого документа;
4) копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
5) копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
6) копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку (подається у разі використання юридичною особою – підприємцем найманої праці);
7) копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника страхових внесків, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку (подається у разі використання юридичною особою – підприємцем найманої праці);
8) картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально (до карки включаються зразки підписів осіб, яким надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів.
Фізична особа – підприємець для відкриття поточного рахунку подає установі банку такі документи:
1) заяву про відкриття поточного рахунку, що підписана фізичною особою – підприємцем;
2) копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця, засвідчену нотаріально або органом, що його видав;
3) копію документа, що підтверджує взяття фізичної особи – підприємця на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
4) копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи – підприємця у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
5) копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи – підприємця у відповідному органі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку (подається у разі використання фізичною особою – підприємцем найманої праці);
6) картку із зразками підписів (зразки підписів засвідчуються підписом уповноваженого працівника банку або нотаріально).
Днем відкриття поточного рахунку клієнта вважається дата, що зазначена на заяві про відкриття цього рахунку в розділі „Відмітки банку” [19].
3.2. Спеціальні умови здійснення підприємництва
У передбачених законом випадках державної реєстрації недостатньо для зайняття окремими видами підприємницької діяльності.
Самостійність суб'єктів господарювання на сучасному етапі соціально-економічного розвитку нашого суспільства вочевидь не може бути безмежною і підлягає певному державному контролю та регулюванню. Межі цього контролю є одним із складних питань, при вирішенні якого необхідно дотримуватися принципу рівноваги інтересів. Ця рівновага в умовах ринкової економіки проявляється передовсім у чіткому та прозорому визначенні меж державного контролю. За недостатності державному контролі в умовах класичної неспроможності ринку потерпати будуть громадяни країни, а за його надмірності - суб'єкти господарювання. За цього в обох випадках соціально-економічний розвиток країни буде гальмуватись [66,с.55-56].
Одним із важливих державних інструментів, що забезпечують державний контроль та регулювання господарської діяльності економічних суб'єктів, є система ліцензування, яка регулюється Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1 червня 2000 року № 1775-III [9].
Теоретично, система ліцензування має бути певним бар'єром, який дозволяє вхід на ринок тим суб'єктам господарювання, котрі відповідають певним критеріям. При завищенні цих критеріїв система ліцензування обмежує вхід на ринок, при заниженні - не відповідає потребам суспільства. А за умов нечіткого визначення критеріїв система ліцензування породжує корупцію та хабарництво.
Також необхідно зважати на той факт, що національна система ліцензування для багатьох країн є одним з індикаторів рівня відкритості та прозорості системи державного управління. Водночас прогалини в правовому регулюванні сфери ліцензування, відсутність або недостатність державного контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють ті види діяльності, які вважаються суспільством на певному етапі його розвитку небезпечними для життя та здоров'я громадян, екології