Класифікація видів суб`єктів господарювання включає колективних та індивідуальних суб`єктів господарювання:

1) господарські організації – юридичні особи , створені відповідно до Цивільного кодексу, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу, а також інші юридичні особи , які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2)громадяни України, іноземці та особи без громадянства , які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці [2,ст.55].

Незалежно від організаційно-правової форми , форми власності, господарська організація є юридичною особою, якій притаманні наступні ознаки: організаційна єдність, майнова відокремленість, самостійна участь у господарському обігу, самостійна майнова відповідальність.

Державна реєстрація для фізичних осіб, що мають намір займатися підприємницькою діяльністю має конститутивне та легітимізуюче значення. Конститутивне –тому, що з моменту реєстрації вони набувають особливий правовий статус- статус індивідуального підприємця, а легітимізуюче – тому, що тільки з моменту державної реєстрації їхня діяльність , яка спрямована на систематичне отримання доходів від участі в господарському обороті стає правомірною.

Закон України «Про правовий статус іноземців» [46,с.112] декларує, що іноземці мають право займатися в Україні інвестиційною діяльністю, а також зовнішньоекономічною та іншими видами діяльності , передбаченими законодавством України. При цьому вони мають такі ж права і обов`язки, що і громадяни України, якщо інше не випливає з Конституції та законів України. Господарським кодексом не встановлено особливостей та окремого порядку державної реєстрації іноземних фізичних осіб як суб`єктів підприємницької діяльності , та оскільки встановлено що, до переліку суб`єктів господарювання, в тому числі, безпосередньо відносяться і іноземці, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці, на них поширюються ті самі вимоги, що і до громадян України [46,с.113].

Господарські організації мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи і проходження процедури державної реєстрації, проте виключення складають відокремлені підрозділи іноземних суб`єктів господарської діяльності, які відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [4,ст.5], повинні пройти реєстрацію у центральному органі виконавчої влади з питань економічної політики, а відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», підлягають акредитації на території України у порядку, встановленому законом [13,ст.4].

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСНУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА

2.1. Стадія волевиявлення

Оскільки підприємницька діяльність в Україні може здійснюватися у двох організаційних формах, то заінтересовані особи (засновники) можуть засновувати ці два види організаційних форм підприємництва. Заснування підприємницької діяльності як складний процес поділяється на кілька стадій. Залежно від виду організаційної форми підприємництва цих стадій може бути дві або три. Зокрема, заснування підприємництва в організаційній формі фізичної особи – підприємця передбачає дві стадії, а саме: стадію волевиявлення та стадію державної реєстрації. Заснування підприємництва в організаційній формі юридичної особи проходить ще одну стадію, яка передує державній реєстрації. Ця стадія називається стадією затвердження установчих документів та формування органів юридичної особи [41].

На стадії волевиявлення, особи, які бажають розпочати підприємницьку діяльність (засновники), приймають рішення про заснування підприємництва. Якщо підприємницька діяльність засновується в організаційній формі фізичної особи – підприємця, то таке рішення приймається відповідною фізичною особою (громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства) усно і не оформляється у виді окремого документа. Це ж стосується випадків створення юридичної особи однією фізичною особою. Якщо підприємницька діяльність засновується в організаційній формі юридичної особи – суб’єкта підприємництва, то рішення про заснування (для заснування цієї організаційної форми підприємницької діяльності вживається термін створення юридичної особи – суб’єкта підприємництва), як правило, приймається письмово, за винятком створення юридичної особи однією фізичною особою [50,с.114-115].

У разі створення юридичної особи – суб’єкта підприємництва іншою юридичною особою, рішенням про заснування буде вважатися рішення вищого органу управління юридичної особи (як правило, таким вищим органом управління є загальні збори учасників (членів) – засновника, яке оформляється протоколом. У разі створення юридичної особи – суб’єкта підприємництва територіальною громадою, рішенням про заснування виступатиме відповідне рішення компетентного органу місцевого самоврядування. У разі створення юридичної особи – суб’єкта підприємництва Автономною Республікою Крим, рішенням про заснування буде вважитися відповідне рішення компетентного органу влади Автономної Республіки Крим. У разі створення юридичної особи – суб’єкта підприємництва державою, рішення про заснування приймає компетентний орган державної влади. У разі створення юридичної особи – суб’єкта підприємництва двома або більше засновниками, рішенням про заснування є засновницький договір, який укладається між засновниками у письмовій формі [50, c. 115]. Так, відповідно до ст.9 нововведеного Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008р. [14] засновниками акціонерного товариства може укладатися засновницький договір, у якому визначаються порядок провадження спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору [14,ст.9].Засновницький договір не є установчим документом товариства і діє до дати реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. Засновницький договір укладається в письмовій формі якщо товариство створюється за участю фізичних осіб, їх підписи на засновницькому договорі підлягають нотаріальному засвідченню. У разі заснування акціонерного товариства однією особою, (що є новеллою Закону) засновницький договір не укладається.

Відповідно до