1) утворити суб’єкт господарювання;

2) порядок спільної діяльності щодо його утворення;

3) умови передачі йому свого майна;

4) порядок розподілу прибутків і збитків;

5) управління діяльністю суб’єкта господарювання та участі в ньому засновників;

6) порядок його реорганізації та ліквідації;

7) інші умови діяльності суб’єкта господарювання, які передбачені законом [2,ст.57].

2.2. Стадія затвердження установчих документів та формування органів юридичної особи

Ця стадія характерна лише для юридичних осіб – суб’єктів підприємництва, які створюються і діють на підставі установчих документів, склад та зміст яких залежить від організаційно-правової форми юридичної особи. Установчі документи – це комплект документів, на підставі яких суб`єкт господарювання виникає і діє як суб`єкт права. З точки зору правової природи установчі документи є локальними нормативними актами, які набувають юридичної сили на підставі затвердження їх одним або декількома засновниками суб`єкта господарювання. Положення установчих документів обов`язкові для юридичної особи у відносинах з його засновниками та третіми особами. Відповідно до статті 88 Цивільного кодексу України [3,ст.88] та статті 57 Господарського кодексу України [2,ст.57] установчими документами суб’єкта підприємництва є:

? статут суб’єкта підприємництва у випадках, передбачених законом;

? засновницький договір;

? інше рішення про утворення юридичної особи – суб’єкта підприємництва [2,ст.57;3,ст.88].

Для окремих організаційно-правових форм юридичних осіб – суб’єктів підприємництва законом можуть встановлюватися винятки із цього загального правила. Установчим документом повного і командитного господарських товариств є лише засновницький договір. Наявності статуту для цих організаційно-правових форм не вимагається. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут. Засновницький договір не вважається їх установчим документом. [2,ст.82;10,ст.13]. Рішення про створення приймається як правило, у разі створення господарської організації одним засновником.

Відповідно до частини 2 статті 57 ГК України [2,ст.57] в установчих документах повинні бути зазначені найменування та місцезнаходження суб’єкта підприємництва, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом [2,ст.57].

Вимоги до змісту установчих документів умовно можна поділити на три групи: 1) загальні положення, які обов`язкові для юридичних осіб; 2)специфічні положення, які обв`язкові для певних групп суб`єктів господарювання; 3) інші положення, які включаються на розсуд засновників, але які не суперечать чинному законодавству.

Спеціальними законами можуть встановлюватись додаткові вимоги до установчих документів. Наприклад, відповідно до ст.4 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991р. [46,с.117] встановдено, що установчі документи господарських товариств повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Статут юридичної особи – суб’єкта підприємництва, зокрема, повинен містити відомості про:

1) його найменування і місцезнаходження;

2) мету і предмет діяльності;

3) розмір і порядок утворення статутного та інших фондів;

4) порядок розподілу прибутків і збитків;

5) органи управління і контролю, їх компетенцію;

6) умови реорганізації та ліквідації суб’єкта підприємництва;

7) інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта підприємництва, передбачені законодавством;

8) статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству [46,с.117] .

Згідно з частиною 5 статті 57 ГК України [2,ст.57] статут юридичної особи – суб’єкта підприємництва затверджується власником майна (засновником) суб’єкта підприємництва чи його представниками, органами або іншими суб’єктами відповідно до закону.

У випадках прямо передбачених законом для затвердження статуту юридичної особи – суб’єкта підприємництва повинен скликатися спеціально уповноважений орган засновників, який має назву «установчі збори». Так, відповідно до ст.10 Закону України «Про акціонерні товариства»[14,ст.10] та ст.97 Господарського кодексу [2,ст.97] скликання установчих зборів вимагається при утворенні акціонерних товариств та виробничих кооперативів.Зокрема на установчих збарах акціонерного товариства, окрім затвердження статуту, вирішуються питання про заснування товариства; затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій товариства (до 29.04.2009р.,тобто до набрання Законом «Про акціонерні товариства» [14] чинності, формування статутного капіталу акціонерного товариства майном не дозволялося);утворення органів товариства;уповноваження представника (представників) на здійснення подальшої діяльності щодо утворення товариства; обрання членів наглядової ради, голови колегіального виконавчого органу товариства (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу товариства), членів ревізійної комісії (ревізора);затвердження результатів розміщення акцій; вчинення інших дій, необхідних для створення товариства. У разі заснування акціонерного товариства однією особою зазначені рішення приймаються цією особою одноосібно і оформляються рішенням про заснування товариства. Якщо єдиним засновником товариства є фізична особа, її підпис на рішенні про заснування підлягає нотаріальному засвідченню[8,ст.10].

При утворенні інших організаційно-правових форм суб’єктів підприємництва, установчі збори можуть скликатися, однак це не є обов’язковим. Порядок скликання установчих зборів, їх компетенція та порядок прийняття ними рішень встановлюються законом.

На цій же стадії заснування юридичної особи – підприємця суб’єкти, які затверджують статут (установчий акт), як правило, утворюють органи майбутньої юридичної особи. Відповідно до статтей 92 та 97 Цивільного кодексу України під органом юридичної особи – суб’єкта підприємництва ? слід розуміти одну фізичну особу або колектив фізичних осіб, які здійснюють управління юридичною особою та через які юридична особа набуває і здійснює свої права та обов’язки [50].

В юридичній особі – суб’єкті підприємництва