У межах однієї і тієї ж черги спадкоємці спадкують майно померлого в рівних частках. Скажімо, спадкоєм-цями першої черги померлого є батько, дружина і дочка; кожен із цих спадкоємців отримає одну третину спад-щини.

Із загального принципу рівності часток при спадку-ванні за законом і принципу черговості прикликання до спадкування (спочатку призиваються спадкоємці першої черги, а за їх відсутності — спадкоємці другої черги) за-конодавець робить два винятки. Перший із них стосує-ться особливості спадкування предметів домашньої об-становки і вжитку.

Предмети звичайної домашньої обстановки і вжитку переходять до спадкоємців за законом, які проживали спільно із спадкодавцем, незалежно від їх черги і спад-кової частки, якщо вони проживали із спадкодавцем до його смерті не менше одного року.

Це правило встановлене у зв'язку з тим, що було б несправедливим віддавати речі, якими повсякденно ко-ристувалися у побуті разом з спадкодавцем спадкоємці, які з ним проживали разом, спадкоємцям, які прожива-ли окремо від спадкодавця, і, звичайно ж, мали необхід-ні побутові речі у своєму господарстві. Так, якщо у спадкодавця був син, який мешкав у іншому місті, і брат, який проживав разом із спадкодавцем, то при спадкуванні за законом брат — спадкоємець другої черги — отримає предмети домашньої обстановки та вжитку, а син — спадкоємець першої черги — все інше майно (жи-лий будинок, земельну ділянку, автомобіль, грошові внески, цінні папери тощо)[17,с.16].

Законодавець не наводить перелік предметів домаш-ньої обстановки та вжитку. Під ними, звичайно, розумі-ють ті речі, які призначені для задоволення повсякден-них побутових та культурних потреб громадян.

Сучасна судова та нотаріальна практика до цієї ка-тегорії речей традиційно відносить меблі, пральні маши-ни, магнітофони. По одній із справ суд у своєму рішенні вказав, що телевізор є предметом домашнього вжитку і, в силу закону, повинен спадкуватися разом з іншим майном побуту: шафами, буфетами, холодильником, ки-лимами та сервізами.

До предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку не відносяться предмети професійної діяльності спадкодавця (рояль піаніста, інструменти майстра), ко-лекції, антикваріат, предмети розкоші. В кожному конкретному випадку непорозуміння, які виникають між спадкоємцями стосовно того, чи належать ті чи інші речі до предметів домашньої обстановки та вжитку, вирішую-ться в судовому порядку.

Звичайно, якщо майно померлого складається лише з предметів домашньої обстановки та вжитку, то цілком можлива ситуація, коли це майно отримають спадкоємці за .законом другої черги, які проживали разом із спадко-давцем, а спадкоємцям першої черги залишаться тільки борги спадкодавця.

Але ще раз наголосимо, що правило про особливий порядок спадкування предметів домашньої обстановки та вжитку, застосовується лише при спадкуванні за за-коном, тобто в тому випадку, коли спадкодавець не ско-ристався своїм правом скласти заповіт і не розпорядився цим майном особисто.

Другий виняток щодо рівності часток для спадкоєм-ців однієї і тієї ж черги стосується спадкоємців, які спадкують майно за правом представлення. У такому порядку спадкують онуки та правнуки померлого. Вони отримують ту частку, яка б належала їх померлим бать-кам, якби ті були живими на момент відкриття спадщи-ни. Так, якщо після смерті спадкодавця залишився його син і два онуки раніш померлого другого сина, то поло-вину спадщини отримає живий син, а кожний онук ма-тиме право на одну четверту частку спадщини, оскільки їм разом належить та частка, яку б отримав їх батько, коли б він був живий. Тобто у цьому випадку у спадкоєм-ців однієї черги (син та онуки) частки будуть різними.

Онуки мають право отримати спадщину в порядку представлення лише в тому випадку, якщо їх батьки по-мерли до відкриття спадщини, а не, наприклад, відмови-лися від спадщини, чи були усунуті від спадщини як не-гідні спадкоємці.

Як вже зазначалося, утриманець є законним спадко-ємцем, незалежно від його родинних чи сімейних зв'язків з померлим. Якщо ж він належить до законних спадкоємців і за іншими підставами (наприклад, в силу родинних зв'язків), то у нього є право вибору. Перехід від спадкування як утриманця до спадкування за іншою підставою доцільний, якщо факт утримання важко дове-сти. В інших випадках такий перехід негативно вплине на майнові інтереси спадкоємця, оскільки утриманці за-кликаються до спадщини завжди, а, наприклад, брати і сестри — лише за черговістю.

Практичне значення має і вирішення питання що-до порядку спадкування онуками і правнуками у ви-падку, коли вони є спадкоємцями за законом першої черги і одночасно один з них перебував на утриманні померлого.

Якщо онуки і правнуки закликаються до спадкуван-ня у порядку представлення, вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкуванні за законом одному з померлих батьків. Тобто якщо б після смерті спадкодавця залишилися його старший син і троє онуків молодшого сина, то син отримав би половину спадку, а онуки поділили б частку свого померлого батька і отри-мали б по 1/6. Якщо ж онук, який перебував на утри-манні діда, закликається до спадкування як утриманець, він, як самостійний спадкоємець, отримує разом з си-ном по 1/3, а онуки за правом представлення — по 1/6. Цю колізію в літературі пропонується вирішувати на ко-ристь спадкування як утриманця.

Якщо онук чи правнук, перебуваючи на утриманні спадкодавця, набуває право спадкування як утриманець, то він не може бути позбавлений цього права і повинен закликатися до спадщини як утриманець, незалежно від того, чи живий його родитель, чи ні. Вибір