Суд, господарський суд має право прийняти рішен-ня чи визначення про заборону випуску твору, використан-ня постанови, фонограми передачі в ефір чи по проводах, про припинення їхнього поширення, про вилучення, конфіскацію всіх примірників твору, якщо буде досить даних про порушення авторського права і суміжних прав.

Застосування цивільно-правових санкцій за пору-шення прав на ОІВ можливо в межах загального терміну позову, тобто протягом трьох років з дати, коли власник права довідався чи повинний був довідатися про порушен-ня свого права.

У Великобританії, Німеччині та низці інших країн існують спеціалізовані патентні суди. Це дозволяє скон-центрувати досвід вирішення патентних суперечок, ство-рити умови для правильного й однакового застосування нормативних актів, скоротити число інстанцій, що розгля-дають суперечки.

В Україні поки що немає патентного суду, але існує практика створення судових колегій з інтелектуальної вла-сності, наприклад, при Вищому господарському суді Украї-ни. У таких колегіях працюють судді, які мають спеціальну фахову підготовку з інтелектуальної власності і тому мо-жуть компетентне вирішувати суперечки щодо інтелектуа-льної власності.

Кримінальна відповідальність за порушення прав

Поряд з нормами цивільно-правового захисту прав на ОІВ, чинним законодавством передбачена також кримі-нальна відповідальність. Кримінальна відповідальність на-ступає тільки тоді, коли матеріальна шкода у 200 і більше разів перевищила неоподатковуваний мінімум доходів гро-мадян. Якщо матеріальна шкода у 1000 і більше разів пе-ревищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то матеріальна шкода вважається заподіяною в особливо ве-ликому розмірі.

Законодавство України передбачає також криміна-льно-правові санкції за незаконне зазіхання на комерційну таємницю. Карним злочином є незаконний збір з метою ви-користання відомостей, що становлять комерційну таємницю (промислове шпигунство), якщо це наносить ве-ликий матеріальний збиток суб'єкту підприємницької діяль-ності. Як покарання передбачається застосування до по-рушника штрафу у розмірі від 200 до 2000 неоподаткову-ваних мінімумів доходів громадян або позбавляння волі від 2-х до 5-ти років тощо.

Залучення до кримінальної відповідальності конкре-тних винуватців злочину не виключає вимог про відшкоду-вання заподіяного збитку.

Особливий випадок - захист прав на ОІВ при пере-тинанні кордону. Митним кодексом України (ст. 74) товари й інші предмети, виготовлені з порушенням прав інтелекту-альної власності, не можуть як імпортуватися, так й експо-ртуватися через митний кордон України.

У судовій процедурі вирішення спорів важливе місце займають докази. Розрізняють три форми доказів: "доку-ментальний доказ" - доказ, наданий у письмовому вигляді чи у вигляді будь-якого документа; "речовий доказ" - доказ, що існує у вигляді предметів; " показання свідків" - усні по-казання експерта. Наявність охоронного документа - пате-нту чи свідоцтва, є важливим доказом.

Захист прав інтелектуальної власності в рамках угоди TRIPS

Угода TRIPS є однією з найважливіших угод Світо-вої організації торгівлі (СОТ). Учасникам СОТ є обов'язкове виконання угоди TRIPS [4]. Ця угода визнана світовим співтовариством як пра-вовий документ, що охоплює питання, пов'язані з охороною прав на ОІВ, які розглядаються як товар.

Відповідно до вимог частини III Угоди TRIPS "Захист прав інтелектуальної власності" країни-учасниці зобов'язу-ються забезпечити на своїй території дію таких процедур, які дозволяють здійснювати заходи, що запобігають пору-шенню законодавства у сфері охорони прав інтелектуаль-ної власності та їх недопущення.[4, ч.ІІІ]

Стаття 41 Угоди TRIPS зазначає, що законодавство кожної країни повинно мати норми, що дозволяли б удати-ся до ефективних дій, спрямованих проти будь-якого по-рушення прав інтелектуальної власності, включаючи тер-мінові заходи для запобігання порушень і правові санкції на випадок подальших порушень [4, ст.41].

Угода TRIPS передбачає захист прав інтелектуаль-ної власності за допомогою адміністративних процедур, цивільно-правові способи захисту прав, а також карні про-цедури і штрафи, що можуть бути застосовані до порушни-ків прав.

Подальше удосконалення національного законодав-ства України здійснюється з урахуванням вимог цього важ-ливого міжнародного нормативного акта.

Підсумовуючи все сказане, можна констатувати, що сьогодні в Україні вже сформована законодавча й організаційна системи державних органів, які прямо або опосе-редковано забезпечують захист прав у сфері інтелектуаль-ної власності.

3.3. Практика вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності

З метою однакового і правильного застосування законодавства у вирішенні спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності, Вищий господарський суд України розробив рекомендації по деяких питаннях практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності [12].

У розгляді справ, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності, положення Цивільного та Господарського кодексів повинні застосовуватись з урахуванням нижче вказаних правил:

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності [7].

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з пунктом 4 розділу ІХ “Прикінцеві положення” Господарського кодексу цей Кодекс застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу [9].

До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Відповідно до частини 2 статті 154 Господарського кодексу до відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

У Цивільному кодексі положення про право інтелектуальної власності викладено у Книзі четвертій “Право інтелектуальної власності”, главі 75 “Розпорядження правами інтелектуальної власності” та главі 76 “Комерційна концесія” [7].

Згідно з частиною 2 статті 9 Цивільного кодексу законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

У Господарському кодексі особливості регулювання майнових відносин у господарській діяльності щодо