Суб'єктами авторського права, відповідно до ст. 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права», є: автори творів, тобто фізичні особи, які своєю творчою працею створили твір, та інші особи, які от-римали права на використання твору на підставах, передбачених чин-ним законодавством України. Для суб'єктів господарювання такою підставою переважно є договір, відповідно до якого вони придбавають або отримують у користування той чи інший об'єкт авторського пра-ва. Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 429 ЦК України, майнові права інтелек-туальної власності можуть виникнути в суб'єкта господарювання і на підставі дії кількох умов, а саме, наявності трудових відносин між ним та автором і відсутності домовленості між ними про те, що майнові права на створений під час виконання трудових обов'язків результат творчої діяльності будуть належати виключно творцеві тощо.

У межах авторського права зазначеними вище нормативно-право-вими актами регламентується також використання в господарській діяльності об'єктів суміжних прав, до яких, незалежно від призначен-ня, змісту, оцінки, способу і форми вираження, відповідно до ст. 35 За-кону «Про авторське право і суміжні права» та ст. 449 ЦК України, нале-жать такі об'єкти як: виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів, фонограми, відеограми та програми (передачі) організацій мовлення.

Суб'єктами суміжних прав є: по-перше, виконавці творів, вироб-ники фоно та відеограм, організації мовлення, по-друге, особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань, фонограм, відеограм чи передач (програм) організацій мовлення.

Момент виникнення прав на об'єкти авторського права та суміжних прав, строки їх чинності,що визначаються відповідними положення-ми Закону України «Про авторське право і суміжні права» та ЦК України.

Важливим інститутом права інтелектуальної власності є так зване «пра-во промислової власності», або «патентне право», що регламентує викори-стання у сфері господарювання таких об'єктів, як винахід, корисна модель та промисловий зразок. Головними критеріями, що послугували об'єднан-ню вказаних об'єктів права інтелектуальної власності в межах одного інсти-туту, є, по-перше, те, що ці результати творчої діяльності обов'язково по-винні бути промислово придатними, тобто мати змогу використовувати-ся в промисловості, а по-друге — що охороняються ці об'єкти та права на них за допомогою однієї й тієї ж правової форми — патенту, у зв'язку, влас-не, з чим і використовується інша назва цього інституту: «патентне право».

Відносини у сфері здійснення та захисту прав на об'єкти права промис-лової власності регламентуються відповідними положеннями Господар-ського та Цивільного кодексів України, Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 року, Законом Укра-їни «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 року та низкою підзаконних нормативно-правових актів, зокрема: Положен-нями «Про Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на винаходи» від 12 квітня 2001 року, «Про Державний реєстр декла-раційних патентів України на корисні моделі» від 20 червня 2001 року, «Про Державний реєстр патентів України на промислові зразки» від 12 квітня 2001 року, «Про Державний реєстр патентів і деклараційних па-тентів України на секретні винаходи» від 14 листопада 2001 року, «Про Державний реєстр деклараційних патентів України на секретні корисні моделі» від 14 листопада 2001 року [12].

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», під винаходом розуміють результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології, що являє собою кон-кретне технічне вирішення завдання у сфері практичної діяльності [10]. Зва-жаючи на ту обставину, що відмінність між винаходом та корисною моделлю полягає лише у відсутності у останньої такої ознаки, як ви-нахідницькій рівень, ці об'єкти традиційно в науці та законодавстві роз-глядаються та коментуються разом. Під самими ж корисними моделями, згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», розуміються нові та такі, що підлягають промисловому засто-суванню результати інтелектуальної, творчої діяльності, які належать до конструктивного виконання засобів виробництва, предметів споживан-ня чи їх складових частин [11].

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України “Про охорону права на винаходи і корисні моделі”, об'єктом винаходу (корисної моделі), пра-вова охорона якому (якій) надається згідно з Законом України «Про охо-рону прав на винаходи і корисні моделі», може бути: продукт (пристрій, конструкція, виріб, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рос-лини і тварини тощо), процес (спосіб), а також нове застосування відо-мого продукту чи процесу у сфері технологій [11].

З використанням різних критеріїв винаходи та корисні моделі мо-жуть бути диференційовані на види. Якщо винахід (корисна модель) містить інформацію, віднесену до державної таємниці, то винахід (ко-рисна модель) є секретним. У разі, коли винахід (корисна модель) ство-рено працівником у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи за дорученням роботодавця та з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця, то йдеться про так званий «службовий» винахід (корисну модель), за умови, що трудо-вим договором (контрактом) не передбачено інше.

У свою чергу, відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», під промисловим зразком розуміють новий та промис-лово придатний