результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання будь-якого виробу.
Згдіно ч. 2 ст. 5 Закону України “Про охорону прав на промислові зв’язки”, об'єктами промислового зразку можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення ес-тетичних та ергономічних потреб [12].
Охорона надається правам на винахід, корисну модель та промисловий зразок, що не суперечать публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідають умовам патентоздатності. Під патентоздатністю розуміють наявну внаслідок інтелектуальної творчої діяльності у сфері технічного вирішення завдання чи художнього конструювання виробів здатність до набуття якості самостійного об'єкту правової охорони за до-помогою видачі патенту. Кожен з об'єктів права промислової власності має свій перелік умов патентоздатності, які, разом з тим, мають схожі риси.
Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислове придатним. Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислове придатною. Винахід чи корисна модель визнаються новими, якщо вони не є частиною рівня техніки, що включає всі відомості, які стали загаль-нодоступними у світі до дати подання заявки до патентного відомства, або, якщо заявлено пріоритет, до дати їх пріоритету. Рівень техніки включає також зміст будь-якої іншої заявки на видачу в Україні патен-ту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій ре-дакції, в якій цю заявку було подано раніше.
Винахід, корисна модель визнаються промислова придатними, якщо їх може бути використано в промисловості або в іншій сфері господарсь-кої діяльності.
Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця цей рівень не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. Слід звернути увагу, що йдеться про так званий «середній» рівень фахової оцінки на-явності чи відсутності в об'єкта винахідницького рівня, тобто до нього не повинно ставитися завищених вимог.
Промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим. Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подан-ня заявки до патентного відомства, або, якщо не заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.
Відповідно до законів України «Про охорону прав на винаходи і ко-рисні моделі» та «Про охорону прав на промислові зразки», патент ви-значається як охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід, корисну модель чи промисловий зразок. Залежно від різновиду об'єкта права промислової власності, на який видається патент, та рівня експертного дослідження винаходів, розріз-няють: патент на винахід, патент на секретний винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на секретний винахід, декла-раційний патент на корисну модель, деклараційний патент на секрет-ну корисну модель, патент на промисловий зразок. При цьому відмін-ність між патентом на винахід та деклараційним патентом на винахід полягає в тому, що деклараційний патент видається за результатами формальної експертизи заявки на винахід, тоді як для отримання патен-ту потрібно проведення також і так званої кваліфікаційної експертизи положень заявки.
Ще одним інститутом права інтелектуальної власності є інститут засобів індивідуалізації учасників господарських відносин та їх товарів (робіт, послуг), який об'єднує такі об'єкти, як: комерційне (фірмове) най-менування, торговельна марка (знак для товарів та послуг), географічне зазначення походження товарів.
Регламентують використання в господарській діяльності вказаних об'єктів права інтелектуальної власності відповідні положення ГК та ЦК України, Закони України «Про охорону прав на знаки для товарів і по-слуг» від 15 грудня 1993 року та «Про охорону прав на зазначення похо-дження товарів» від 16 червня 1999 року [12]. Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і по-слуг, затверджені наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 року № 116 (в редакції наказу Держпатенту № 72 від 20 серпня 1997 року), Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України № 576 від 3 серпня 2001 року, Положення про Державний реєстр України назв місць походження та географічних зазначень походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походжен-ня товарів, затверджене наказом цього ж Міністерства від 13 грудня 2001 року.
Окрім вищеназваних результатів творчої, інтелектуальної діяльності, є ще ряд об'єктів права інтелектуальної власності, які можуть бути використані суб'єктами господарювання для досягнення їх статутних цілей. Це так звані «нетипові» об'єкти права інтелектуальної власності, тобто ті об'єкти, існування яких визнається чинним законодавством України, але вони не включені до трьох попередніх інститутів. Серед таких нетипових об'єктів права інтелектуальної власності слід, зокре-ма, назвати: наукове відкриття, раціоналізаторську пропозицію, ко-мерційну таємницю, топографію (компонування) інтегральної мікросхеми, породу тварин та сорт рослин.
Стаття 457 ЦК України містить визначення наукового відкриття, під яким розуміють встановлення невідомих раніше, але таких, що об'єк-тивно існуюють, закономірностей, властивостей та явищ матеріально-го світу, які вносять докорінні зміни в рівень наукового пізнання [7]. На відміну, наприклад, від об'єктів права промислової власності, наукове відкриття не обмежується сферою техніки, на факт його визнання не впливає умова промислової придатності і, нарешті, наукове відкриття не є результатом створення чогось нового, а є результатом творчої діяль-ності з пізнання існуючих закономірностей розвитку явищ навколиш-нього світу. Як ознаки наукового відкриття можна виокремити: абсолют-ну світову новизну, фундаментальність та достовірність, що межує з істинністю. Притаманна науковому відкриттю об'єктивність щодо