При з'ясуванні змісту норми, що містить правило про систематичність як ознаку підприємництва, виникають певні проблеми. На нашу думку, ці проблеми обумовлені відсутністю легального визначення або сталого звичаю в розумінні систематичності.

Існує два крайніх підходи до цього поняття. Лінгвісти стверджують, що «систематичний – постійно повторюваний, такий, що не припиняється».

Іншої позиції дотримується Т.Д.Устинова, трактуючи систематичність як певний процес, здійснення однорідних дій у тій або іншій сфері виробництва, торгівлі, надання послуг або інших видів діяльності, спрямованих на одержання прибутку [134, с.13].

Хоча в Господарському кодексі України введене поняття систематичності в якості ознаки підприємницької діяльності, однак не визначена його однозначна правова характеристика. Відсутність єдиного законодавчого визначення призводить до різного тлумачення поняття «систематичність». У науковій літературі зазначається, що одержання доходу у великому або особливо великому розмірі в результаті єдиного договору, наприклад про будівництво або ремонт об'єкта, при виготовленні великої партії продукції, свідчать про систему цілеспрямованих дій, націлених на одержання прибутку [47, с.89].

Деякі вчені обирають інші критерії для характеристики систематичності. Так, на думку К.К.Лебедєва, систематичність відмежовує підприємництво від інших видів економічної діяльності, що можуть приносити прибуток (доход), але не систематично, не постійно і без спеціальної спрямованості. Цільова спрямованість і систематичність виражаються в характері діяльності: вона протікає в часі, здійснюється шляхом не одного, двох, трьох разових актів, а численних, не обмежених кількісною межею, актів – операцій, угод, дій. Систематичність дій підприємця забезпечує систематичність одержання доходу (прибутку), а спрямованість, усвідомлена і цільова, обумовлює відповідну організаційну побудову професійної діяльності підприємця: вибір сегмента ринку, становище на ньому, проведення маркетингу і т.д. [94, с.80].

Більш правильною і обґрунтованою представляється запропоноване в літературі позначення в якості кваліфікуючої ознаки підприємництва систематичності і усталеності підприємницької діяльності. Ознака усталеності і систематичності свідчить про те, що ця діяльність здійснюється протягом певного, перш за все тривалого, або навіть не визначеного часовими рамками періоду з певною повторюваністю виконуваних дій. При цьому конкретні фактичні дії (операції), що складають зміст підприємницької діяльності, характеризуються цілеспрямованістю в досягненні конкретного кінцевого підприємницького результату. У матеріальному плані це виражається в користуванні майном, продажі товарів, виконанні робіт або наданні послуг. Важливо також, щоб ці конкретні фактичні дії (операції) були спрямовані саме на одержання прибутку, а не були просто використанням для особистого споживання зазначених благ (ст.209 ЦК РФ) [114, с.19-20].

У навчальній літературі з підприємницького права правильно затверджується, що «системність операцій потрібно тлумачити як їхню єдність, нерозривність, охоплення одною метою» [110, с.19].

Таким чином, не кількісна, а якісна характеристика систематичності як її усталеності, що виражається в характері діяльності, її часовій довжині і цільовій спрямованості, представляється більш продуктивною. Така позиція обумовлюється тим, що не слід обмежуватися простим підрахунком кількості зроблених комерційних операцій (сама по собі кількість операцій, вчинених протягом календарного року, не може бути єдиним орієнтиром при визначенні поняття підприємництва), а слід оцінювати діяльність з урахуванням конкретних обставин, у сукупності з іншими ознаками.

Поряд із систематичністю виділяють ознаку професійності підприємницької діяльності.

Необхідно відзначити, що багато видів діяльності можуть здійснюватися тільки і виключно на професійній основі. Без відповідних знань, навичок, кваліфікації і досвіду це просто неможливо. У багатьох випадках професіоналізм суб’єктів підприємницької діяльності може підтверджуватися не тільки і не стільки дипломом про закінчення відповідного навчального закладу, а успіхом на ринку, досягненням ефективних кінцевих підприємницьких результатів [114, с.28].

У легальному визначенні поняття підприємницької діяльності в Господарському кодексі України відсутня ознака професійності. Ця ознака згадується в законодавстві Франції (ст.1 Французького торговельного кодексу), Німеччини (параграф 1 Німецького торговельного уложення) і деяких інших країн. Російські дореволюційні автори також виділяли наміри вести торгівлю як промисел. Г.Ф. Шершеневич затверджував, що заняття торгівлею повинне складати промисел особи, тобто діяльність, спрямовану на придбання матеріальних коштів за допомогою постійного заняття [139, с.89].

На нашу думку, введення ознаки професійності дозволить відмежувати особу, яка здійснює підприємницьку діяльність, від особи, яка одержує доходи від іншої діяльності.

Зовнішніми проявами такого відношення можуть бути використання спеціального місця торгівлі (надання послуг) – магазина, павільйону, майстерні, іншого виробничого приміщення; спеціально обладнаного транспортного засобу; вивіска інформаційно-рекламного характеру; торгівля новими товарами, їхня наявність у кількох екземплярах, можливість вибору покупцем товару з певного асортименту, публічність підприємницької діяльності: надання можливості практично необмеженому колу осіб – споживачів або контрагентів – придбати даний товар (послугу); тривалий і стабільний режим роботи підприємця.

В.С.Мартем’янов відзначає значення професійності підприємницької діяльності: «У нових умовах правового регулювання елементом, що визначає належність правовідносин до господарських, є професійна діяльність з виробництва товарів (робіт, послуг) для ринку. Саме в силу того, що будь-який суб'єкт на базі належного йому майна вступає у виробничу діяльність, регулювання відносин у ході її ведення охоплюється господарським правом» [97, с.3].

Цієї точки зору дотримується А.Г.Биков: «Підприємницькі відносини ... існують у рамках певних організаційно-правових форм і не можуть існувати без господарюючого суб'єкта, який має певний правовий статус. При цьому в рамках будь-якої організаційно-правової форми, вони повинні ґрунтуватися на свободі підприємництва і заповзятливості, діловому ризику і професіоналізмі» [42, с.5].

Окремі автори відзначають, що підприємницька діяльність складається з низки повторюваних, однорідних дій щодо виготовлення продукції, надання послуг, здійснюється на постійній основі, «це сукупність професійно вчинених дій, спрямованих на одержання прибутку» [108, с.20].

Вважаємо, що стосовно підприємницької діяльності професіоналізм підприємця складається в наступному.

По-перше, у веденні цієї діяльності особами, які мають певну