усунення або зменшення своїх майнових втрат [108, с.17].
Вчені-юристи підкреслюють той факт, що підприємницький ризик – можливість виникнення збитків від підприємницької діяльності через порушення своїх зобов'язань контрагентами підприємця або зміни умов цієї діяльності з незалежних від підприємця обставин, у тому числі ризик неотримання очікуваних доходів [114, с.11]. При цьому відзначається, що правова категорія підприємницького ризику являє собою інструмент, що дозволяє вчасно й ефективно регулювати майнові відносини, які виникають внаслідок перетворення можливої небезпеки в дійсність. Це дозволяє практично використовувати правову категорію ризику як підставу захисту суб'єктів підприємницької діяльності [114, с.23].
Не заперечуючи в цілому проти такого позначення ризику, все-таки слід зазначити вузьке його позначення, оскільки ризик у сфері підприємництва не зводиться лише до можливості появи збитків або неотримання доходів. Тому правильним вважаємо більш широке позначення ризику в підприємницькій діяльності як імовірності неотримання запланованого або очікуваного позитивного результату, так само як можливості одержання негативних наслідків тих або інших дій, у чому б вони не полягали. Зрозуміло, підприємець несе ризик неотримання прибутку, але крім того, він несе інноваційні й інвестиційні ризики у вигляді можливості неотримання замовленого проекту або об'єкта. У підприємця є валютні і кредитні ризики, можливі технічні та інші види ризиків, у тому числі моральні ризики у сфері бізнесу [110, с.23].
Слід погодитися з К.К.Лебедєвим, що поняття ризику підприємницької діяльності багатогранне. За тим змістом, що закладений у законодавстві в легальній дефініції підприємницької діяльності, ризик означає, що всі можливі негативні для підприємця наслідки його підприємницької діяльності падають на нього самого, іншими словами, - саме він приймає них на себе. Ризик - невід'ємна властивість підприємницької діяльності. Ніхто, крім самого підприємця, не повинен нести негативні майнові наслідки його помилок і невдач [94, с.77].
Таким чином, підприємницька діяльність – це діяльність, що здійснюється особою на свій ризик. Слід зазначити, що ризик взагалі властивий будь-якій сфері людської життєдіяльності, що пов'язане з безліччю умов і факторів, які призводять до позитивного або негативного результату прийнятих особами рішень. Оскільки аналізується ризик у підприємницькій діяльності, представляється необхідним використовувати термін «підприємницький ризик».
Підприємницький ризик, на думку економістів, є економічною категорією, що кількісно і якісно виражається в невизначеності результату наміченої до здійснення підприємницької діяльності, відображає ступінь неуспіху або успіху діяльності підприємця (фірми) порівняно з заздалегідь планованими результатами [115, с.370].
Наведені визначення підприємницького ризику дозволяють дійти висновку, що спроби теоретичного і законодавчого визначення підприємницького ризику не є повними і достатніми. Як відзначають окремі автори, в юридичній літературі ці визначення доповнюються такими елементами, як невизначеність імовірності одержання прибутку, неможливість передбачення прибутку або збитків і деякими іншими, що не дозволяють відбити всю багатоаспектність даного явища [70, с.13].
У літературі ризик трактують як категорію об’єктивну та як категорію суб’єктивну. У зв’язку з цим слушним здається не просто позначення терміном «ризик» і можливої небезпеки, і ставлення до неї, а запровадження до понятійного апарату категорій суб’єктивного та об’єктивного ризику, визнаючи при цьому об’єктивний ризик як можливі збитки, втрати тощо, покладені законом на певну особу, а суб’єктивний ризик – як передбачення особою можливих негативних наслідків своїх правомірних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети [137, с.68-70].
Ґрунтуючись на такому розумінні суб’єктивного та об’єктивного ризику, можна оцінити можливість застосування їх для з’ясування питання про те, що мав на увазі законодавець, запроваджуючи визначення поняття підприємництва та вказуючи, що це діяльність «на власний ризик».
Оцінюючи поняття ризику як характерної ознаки підприємництва у аспекті запровадження цього поняття в легальне визначення підприємництва, слід дійти висновку, що у ст.42 Господарського кодексу України мається на увазі об’єктивний ризик [23]. Такий висновок слідує з того, що важливим для характеристики даного виду діяльності є саме те, що держава, надаючи підприємцю право діяти за власною ініціативою, разом з тим надає йому можливість відчути й усі негативні наслідки такої ініціативи, - зазнати збитків або стати банкрутом тощо. При цьому можливість таких наслідків не пов’язується з тим, чи передбачав це підприємець. Головним є те, що небезпека зазнати шкоди покладається на суб’єкта підприємницької діяльності, тобто його ризик має об’єктивний характер.
Сказане не означає, що в підприємницькій діяльності немає місця суб’єктивному ризику. Звичайно, він є і проявляється у підходах до складання бізнес-плану, обрання стратегії і тактики ведення своєї справи тощо. Однак такий ризик не має правового значення з точки зору визначення того, чи є така діяльність підприємницькою. Тому тут можна говорити лише про економічний ризик, психологічний ризик тощо. Що ж стосується суб’єктивного ризику як правової категорії, то він у сфері підприємництва має значення не стосовно дефініції, а щодо відповідальності підприємця перед іншими особами або для покладення на нього обов’язку відшкодування шкоди при відсутності вини.
Таким чином, таке розуміння ризику у дефініції підприємництва випливає з системного тлумачення ст.42 Господарського кодексу та загальних його положень. У зв’язку з цим було б бажаним автентичне його тлумачення в нормах цього кодексу та відповідних нормах Цивільного кодексу України [23].
У зв'язку з багатозначністю поняття ризику, що використовується в юриспруденції, його вживання має бути максимально коректним, з чіткою вказівкою та визначенням того аспекту цього поняття, що мається на увазі в кожному конкретному разі.
Для цих цілей важливо виділити основні аспекти цього поняття. Лінгвістичний аспект відображає світоглядний підхід, відповідно до якого в навколишній реальності присутні два значення слова «ризик»: перше – можлива небезпека; друге